У той час, як центральний уряд Великої Британії докладає зусиль для збереження цілісності Сполученого Королівства, три його складові – Шотландія, Уельс та Північна Ірландія – вперше в історії об’єднали свої зусилля. Вони готують спільний план дій, який потенційно може суттєво змінити політичну карту Британських островів.
Безпрецедентна Єдність Регіонів
У понеділок, 14 вересня, лідери Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії зібралися у Кардіффі. Метою цієї історичної зустрічі стало підписання спільної декларації, яка підтверджує їхнє право на самовизначення, та узгодження подальших кроків співпраці. Ця подія знакова ще й тим, що вперше всі три регіони очолюють політичні сили, які відкрито виступають за незалежність або об’єднання з Ірландією.
Ключові Гравці на Політичній Арені
Ситуація в Шотландії залишається під контролем Шотландської національної партії (SNP). У Вельсі, після виборів у травні, найбільшу кількість голосів здобула націоналістична партія Plaid Cymru. Північна Ірландія ж перебуває під керівництвом Sinn Fein, яка послідовно відстоює ідею об’єднання з Республікою Ірландія. Саме ці політичні сили, що нині керують своїми регіонами, вирішили діяти спільно.
Спільний Меморандум та Політичний Тиск
На зустрічі в Кардіффі було заплановано підписання меморандуму про взаєморозуміння. Цей документ охоплює ключові сфери співпраці: економіку, енергетику, відносини з Європейським Союзом та, що найважливіше, право на самовизначення. Фактично, це є кроком до створення спільного політичного фронту, мета якого – посилити тиск на уряд у Лондоні. Учасники домовленостей прагнуть довести, що майбутнє Сполученого Королівства вже не може розглядатися виключно як внутрішня справа однієї Шотландії.
Позиція Лондона: Референдум та “Закрите Питання”
Дискусію щодо незалежності значно загострила заява прем’єр-міністра Великої Британії Ендрю Бернхема. В парламенті він зазначив, що новий референдум про незалежність Шотландії є можливим, але лише за умови “чіткого консенсусу” в суспільстві. Для прихильників незалежності це стало важливим сигналом, який вони розцінили як визнання британським урядом можливості нового голосування. Однак, сам Бернхем наголосив, що наразі для цього немає достатніх підстав. У листі до шотландського уряду він також заявив, що референдум про незалежність до наступних загальних виборів є “закритим питанням”. Крім того, він нагадав, що Лейбористська партія не підтримує незалежність Шотландії та проведення нового референдуму.
Прагнення до Євроінтеграції
Учасники зустрічі висловлюють бажання пов’язати майбутнє своїх країн з Європою. Шотландія та Уельс, у разі здобуття незалежності, розглядають можливість вступу до Європейського Союзу. Для Північної Ірландії перспектива опинитися в ЄС відкривається через можливе об’єднання з Республікою Ірландія. Белфастська угода вже передбачає шлях до такого сценарію, допускаючи проведення референдуму про зміну статусу регіону, якщо з’являться підстави вважати, що більшість населення бажає виходу зі складу Великої Британії.
Вимоги Уельсу та Міжнародний Фактор
Водночас, Уельс використовує поточну ситуацію для висунення вимог до Лондона щодо надання більших фінансових та адміністративних повноважень. Націоналісти зокрема прагнуть отримувати доходи від морського дна, де розташовані офшорні вітрові електростанції, а також домагатися збільшення фінансування.
Окрему роль у цій історії відіграла заява президента США Дональда Трампа. Під час свого візиту до Дубліна він висловив бажання побачити об’єднану Ірландію, назвавши можливе приєднання Північної Ірландії до Республіки Ірландія “чудовою річчю”. Ця заява, зроблена напередодні зустрічі в Кардіффі, додала міжнародного звучання давній та чутливій проблемі британської політики.
Реалії та Перспективи
Хоча видання зазначають, що про неминучий розпад Сполученого Королівства говорити зарано, ситуація змінилася докорінно. Вперше в історії прихильники незалежності та об’єднання Ірландії одночасно контролюють уряди трьох частин країни, і тепер вони намагаються діяти як єдиний політичний блок.
