Президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення про звільнення Олександра Сирського з посади Головнокомандувача Збройних Сил України. Це рішення було викликане комплексом причин, серед яких відзначаються масові протести по всій країні та так званий “військовий розкол” у суспільстві. Про це повідомляє видання The New York Times.
Від успіхів до внутрішніх викликів
Незважаючи на певні успіхи України як на дипломатичному, так і на військовому фронтах, країна опинилася на вирішальному етапі боротьби. Після досягнення значних результатів, зокрема в нанесенні ударів по російській території та знищенні ворожих кораблів, а також отримання мільярдної фінансової допомоги від Європейського Союзу та обіцянок щодо виробництва власних ракет-перехоплювачів, всередині України загострилася політична боротьба. Це, в свою чергу, підірвало відчуття єдності та спричинило появу “військового розколу”.
Конфлікт бачень: інновації проти традицій
Журналіст The New York Times, Ендрю Крамер, наголошує, що Україна переживає період “військових потрясінь” на критичному етапі. Одним із ключових конфліктів, що спричинив цей розкол, стало зіткнення поглядів щодо впровадження високотехнологічних рішень у військовій справі. Михайло Федоров, колишній міністр оборони, який активно просував інноваційні підходи, зокрема використання роботів, зіткнувся з опором з боку українських генералів. Останні вважали його бачення війни нереалістичним і наголошували на необхідності подальшого розгортання піхоти.
Після своєї відставки Федоров не затих. Навпаки, він провів пресконференцію, на якій висловив різку публічну критику на адресу військового керівництва України, звинувативши 60-річного Олександра Сирського, якого він охарактеризував як “генерала старої школи”, у “стратегічній недалекоглядності”. За словами Федорова, Сирський перешкоджав розвитку молодших командирів і чинив опір використанню дронів та роботів у бойових діях.
Федоров також заявив про своє прагнення викорінити корупцію в оборонних закупівлях, хоча, як вважає автор матеріалу, це могло призвести до появи ворогів.
Протести та вимоги до змін
Ці події спровокували масові протести по всій Україні, гаслом яких стало: “Федоров — це інновація, старі дідусі — це дегенерація”. Те, що починалося як демонстрація підтримки Федорова, поступово переросло у вимоги до Президента Зеленського звільнити Сирського.
Українські лідери серйозно ставляться до вуличних протестів. Вони повалили кілька урядів. Їх вважають стовпом демократії та важливим контрастом з авторитаризмом Росії за президента Володимира Путіна.
— зауважив журналіст Ендрю Крамер.
Реакція влади та нові призначення
На тлі зростаючої суспільної напруги, Президент Зеленський розпочав активну комунікацію з армійським командуванням, проводячи відеодзвінки та зустрічі. Це свідчило про його готовність вислухати скарги військових. Вже 21 липня було офіційно оголошено про відставку Олександра Сирського.
За думкою українських журналістів, розбіжності щодо стратегії ведення війни виникли саме після спостереження успіхів на полі бою. Потім, як вважається, прихильники більш традиційних підходів почали чинити опір, що створило певні ризики для країни.
Українська історія показує, що якщо ми єдині, дуже важко перемогти Україну. Найбільший ворог — це внутрішній розкол. Наша історія навчила нас, що це може бути смертельно небезпечно.
— вважає Володимир Єрмоленко, редактор журналу про культуру та політику.
Пізно ввечері 21 липня президент України Володимир Зеленський відправив Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського у відставку. Новим Головнокомандувачем призначено командувача Об’єднаних сил ЗСУ Дмитра Драпатого.
Вранці 22 липня Олександр Сирський прокоментував своє звільнення, зазначивши: “Моя робота — війна”. Він подякував українцям за стійкість та мужність і перерахував здобутки, досягнуті ним на посаді.
