Масштабні військові витрати Росії призводять до значних викликів в її економіці, змушуючи Кремль скорочувати невійськові видатки за рахунок добробуту власних громадян. Звіт Інституту вивчення війни (ISW) детально розглядає цю ситуацію, вказуючи на негативний вплив фіскальної політики на економічне зростання країни.

Бюджетний дефіцит сягає рекордних показників

Згідно з попередніми даними Міністерства фінансів РФ, оприлюдненими 9 вересня, дефіцит федерального бюджету за січень-серпень 2026 року досяг 5,8 трильйона рублів (67,87 мільярда доларів, або 2,5% ВВП). Цей показник у півтора рази перевищив дефіцит за аналогічний період 2025 року. Важливо зазначити, що російська влада прогнозувала дефіцит у розмірі 3,8 трильйона рублів (44,47 мільярда доларів, або 1,6% ВВП) за підсумками всього 2026 року. Таким чином, вже на початок вересня фактичний дефіцит перевищив річний прогноз приблизно на 35%.

Представники російського Мінфіну пояснюють це зростання дефіциту випереджальним зростанням видатків над доходами, а також падінням нафтогазових надходжень. За перші вісім місяців року бюджетні витрати Росії зросли до 31,72 трильйона рублів (371,17 мільярда доларів), що на 14,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас доходи зросли лише на 9,2% — до 25,93 трильйона рублів (303,42 мільярда доларів).

Непередбачене збільшення федеральних видатків, як зазначають у Міністерстві фінансів Росії, пов’язане з укладанням державних контрактів та авансовими платежами за ними. Ймовірно, це стосується, зокрема, контрактів у сфері оборони.

Реакція Кремля та скорочення невійськових видатків

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков 9 вересня заявив, що уряд не планує підвищувати податки через зростання бюджетного дефіциту. За його словами, сам рівень дефіциту не викликає занепокоєння, оскільки російська економіка нібито залишається стабільною.

Однак, видання Bloomberg 27 серпня повідомило про іншу тенденцію. Після дефіциту коштів у квітні 2026 року російський уряд скоротив видатки за статтями, які не пов’язані з війною, на 35%. Це може свідчити про суттєве збільшення військових витрат. Ці витрати не лише компенсували скорочення невійськових видатків, але й сприяли зростанню загальних бюджетних витрат на 48% протягом 2025-2026 років.

Прогнози Центрального банку та економістів

31 серпня Центральний банк РФ представив документ про основні напрями грошово-кредитної політики на 2027-2029 роки. Регулятор окреслив три можливі сценарії розвитку економіки, один з яких – «проінфляційний». За цим сценарієм, у 2027 році інфляція в Росії становитиме 4,5-5,5%, тоді як зростання ВВП очікується на рівні 1-2%.

Ці прогнози узгоджуються з результатами опитування російських економістів, проведеного Центробанком 2 вересня. Експерти очікують інфляцію на рівні 4,6% та зростання ВВП лише на 1,2% у 2027 році. Прогнозовані показники вказують на ймовірне збереження високої інфляції та низьких темпів економічного зростання.

Серед причин такої ситуації називаються: експансіоністська фіскальна політика російського уряду та подальша переорієнтація економіки на потреби війни.

Приоритети Путіна та суспільне сприйняття

Аналітики ISW зазначають, що президент Росії Володимир Путін останнім часом зосереджується на стримуванні інфляції, відсуваючи економічне зростання та інвестиції на другий план. Це відбувається на тлі спроб Кремля мінімізувати публічне сприйняття наслідків значних військових витрат і міжнародних санкцій перед виборами до Державної думи, запланованими на 18-20 вересня.

ISW і надалі оцінює ситуацію так, що високі оборонні видатки Росії та жорстка монетарна політика витісняють інші сектори російської економіки, що призводить до стагнації зростання ВВП і високої інфляції, а також змушує Путіна скорочувати видатки, не пов’язані з війною, ймовірно, за рахунок добробуту російських громадян.

— Звіт Інституту вивчення війни (ISW)

Додаткові аспекти російської економіки

Український економіст Сергій Фурса раніше зазначав, що вичерпання фінансових резервів змушує Росію «друкувати гроші» для фінансування війни, що посилює інфляцію. Хоча дефіцит пального в країні-агресорці не вважається критичним ударом, зростання цін на бензин суттєво впливає на загальну економічну ситуацію.