**Війна в Україні: Стратегічний погляд експерта НАТО на дії США та роль Європи**
Сучасний геополітичний ландшафт, позначений тривалою війною в Україні, вимагає глибокого аналізу стратегічних кроків провідних світових гравців. Особливо цікавим є підхід Сполучених Штатів Америки, який, попри заяви Дональда Трампа про нібито віддаленість від конфлікту, завдає відчутних ударів по позиціях Кремля. Доктор Міхаель Рюле, колишній високопосадовець Міжнародного секретаріату НАТО з понад 30-річним досвідом, у своєму аналізі для видання Die Welt розкриває неочевидні механізми тиску на Росію та визначає ключову роль Європи у досягненні миру.
**Трамп і Україна: “Тисячі миль від війни” чи майстерна гра?**
Дональд Трамп, попри свою часто неоднозначну риторику, демонструє прагматичний підхід до українського питання. Він не приховує своєї думки, що війна в Україні є “дуже далеким конфліктом”, до якого Америка, за його словами, “знаходиться за тисячі миль, відділена гігантським океаном”. Така позиція, здавалося б, свідчить про відсутність прямої зацікавленості. Однак, як зазначає Рюле, саме політика Трампа, зокрема його тиск на енергетичний сектор Росії, справляє потужний вплив на Кремль, хоча президент США й не поспішає ініціювати мирні переговори.
Експерт пояснює, що за часів президентства Трампа основний тягар фінансової та військової підтримки України фактично було перекладено на європейські країни. США взяли на себе роль “головного миротворця”, натомість європейські держави виявилися в епіцентрі переговорного процесу. Запевнення Трампа про можливість завершення війни за 24 години, на думку Рюле, виглядають як спроба приховати певну безпорадність або ж як елемент складної геополітичної гри. “Такі розмови не чинять жодного тиску на Росію, щоб вона погодилася на рішення для України,” – підкреслює експерт.
**Невидимі удари по Кремлю: Як політика США послаблює Росію**
Незважаючи на свою пасивність у прямих переговорах щодо України, дії Трампа в інших стратегічно важливих регіонах завдали суттєвої шкоди інтересам Російської Федерації. До ключових факторів впливу належать:
*
Посилення тиску на Іран, Кубу та Венесуелу: Це обмежує можливості Росії знаходити союзників та отримувати підтримку у протистоянні із Заходом.
*
Санкції проти російських нафтових компаній: Обмеження доступу до західних технологій та фінансування ускладнює роботу російської нафтогазової галузі, яка є основою російської економіки.
*
Тиск на Індію з метою відмови від російської нафти: Цей крок призвів до значного падіння доходів Москви, що суттєво послабило її фінансові можливості, зокрема для ведення війни.
*
Американське посередництво між Вірменією та Азербайджаном: Цей дипломатичний успіх США підірвав вплив Росії як гаранта безпеки в регіоні Південного Кавказу.
Ці скоординовані дії, як вважає Міхаель Рюле, руйнують фасад Росії як наддержави. Хоча Володимир Путін і намагається отримати вигоду з новоствореної Трампом “Ради миру”, реальний вплив Кремля на світовій арені значно зменшується.
**Витривалість Європи: Ключ до стабільного миру**
Більшість авторитетних експертів погоджуються, що Росія не здатна виграти війну на виснаження. Територіальні здобутки агресора за останні два роки є мінімальними, тоді як втрати – колосальними. Міхаель Рюле вважає, що майбутнє рішення конфлікту дозволить Україні зберегтися як функціонуючій державі. Водночас він не виключає можливості територіальних поступок, які можуть бути неминучими для досягнення всеосяжного миру.
Автор підсумовує, що успіх американських переговорників та, загалом, досягнення стабільного миру залежить від витривалості Європи. Лише продовження непохитної підтримки України з боку європейських країн змусить Путіна усвідомити непомірну ціну його агресивної політики. Мир у регіоні можливий лише за умови тісної співпраці США та Європи, попри поточні розбіжності в Альянсі.
**Погляди експертів та актуальні події:**
* Кіт Келлог, коментуючи події на полі бою, високо оцінив дії українських сил, заявивши, що Росія не виграє цю війну. Однак, він застеріг Володимира Зеленського щодо необхідності обережнішого звернення по додаткову підтримку США.
* Польща веде переговори з Пентагоном щодо збільшення американської військової присутності на своїй території та на східному фланзі НАТО. Це може стати частиною ширшого перегляду розміщення військ США в Європі, особливо на тлі можливого скорочення американського контингенту в Німеччині.
* Україна продовжуватиме отримувати антибалістичні ракети від партнерів у межах реалізації програми PURL, що є важливим елементом посилення її протиповітряної оборони.
* У Берліні 8 і 9 травня знову запровадять обмеження біля радянських військових меморіалів. Поліція заборонить використання радянської символіки, георгіївських стрічок та знаків, пов’язаних з підтримкою війни Росії проти України, що свідчить про чітку позицію Німеччини щодо російської агресії.
Ці події підкреслюють складність і багатогранність конфлікту, а також необхідність злагоджених дій міжнародної спільноти для досягнення перемоги України та встановлення стабільного миру.
