Попри те, що представники російської еліти все частіше сприймають війну як провал, Володимир Путін обрав шлях її посилення, а не завершення. Несподіваною причиною цього, як повідомляє The Economist, є страх російського диктатора за власну безпеку у разі програшу.
Страх перед “повішенням” та вибір ескалації
За даними джерела видання, Володимир Путін неодноразово говорив своїм наближеним, що “його повісять”, якщо він програє війну в Україні. Після тижнів роздумів протягом літа, російський диктатор, схоже, прийняв рішення йти шляхом подальшої ескалації конфлікту.
Один із давніх соратників Путіна припускає, що диктатор міг розцінити візити американських посадовців до Москви як ознаку слабкості США. Зокрема, він так само трактував візит тодішнього директора ЦРУ Вільяма Бернса у листопаді 2021 року, який намагався застерегти Кремль від вторгнення. Однак, попри це, вже через три місяці Росія розпочала повномасштабну війну.
Внутрішня ситуація як рушійна сила
Хоча точно визначити мотиви Путіна складно, його рішення щодо ескалації, як і початок війни, можуть бути пов’язані не лише із зовнішньою політикою, але й із внутрішньою ситуацією в Росії. Ключовою метою Путіна завжди було збереження влади та власного життя.
Одним із головних занепокоєнь Кремля нині є поступове зникнення мовчазної підтримки війни серед російського суспільства. Масовані атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи та інші об’єкти, а також обмеження доступу до інтернету, руйнують звичне відчуття нормального життя.
За даними “Левада-центру”, 57% росіян описують ситуацію в країні як “напружену”, називаючи причини війни, кількість загиблих, мобілізацію, атаки безпілотників та відсутність відчуття майбутнього. Паралельно знижується довіра до телевізійної пропаганди, а молодь дедалі частіше закликає до припинення війни в соцмережах. На тлі цих подій падає і рейтинг схвалення Путіна.
Погіршення настроїв серед еліт
Стан справ стає ще гіршим серед російських еліт. Один із представників еліти вважає, що головна проблема Кремля полягає не стільки в економічних труднощах чи військових успіхах, скільки в тривалості війни. Майже п’ять років конфлікту, незалежно від результату, все більше сприймаються як провал. Інший представник еліти описав ситуацію так:
Зростає відчуття, що цар голий.
— Представник російської еліти
Економічні та політичні проблеми самі по собі навряд чи можуть призвести до обвалу влади Путіна. Кремль все ще має економічні ресурси та репресивний апарат для продовження війни. Однак внутрішнє сприйняття дій влади стає дедалі важливішим. Путін може пояснювати свої військові цілі геополітичними інтересами, але його рішення, ймовірно, значною мірою продиктовані логікою збереження режиму – він не хоче демонструвати слабкість.
Російська політична система має високу толерантність до насильства, але значно гірше сприймає військові та політичні невдачі. За словами джерела, Путін може вважати, що завершення війни без досягнення хоча б мінімальної мети – захоплення всього східного Донбасу – поставить під загрозу його самого.
Вони мене повісять.
— так нібито говорив Путін деяким своїм соратникам.
Чому інерція невигідна Кремлю
Водночас, продовження війни в нинішньому форматі також невигідне для Кремля.
Сценарії, засновані на інерції, невигідні Кремлю.
— сказав один із представників російської еліти.
Така стратегія лише виснажує економічні ресурси Росії та поступово зменшує політичний капітал влади. Саме тому подальша ескалація може здаватися Путіну привабливішим варіантом.
Можливі напрямки ескалації
Хоча нова хвиля ескалації ще незрозуміла, очікується, що Росія може посилити гібридну війну та диверсії проти союзників України. Також можливі спроби завдати ударів по маршрутах постачання зброї та допомоги з Європи. Західні розвідки побоюються, що Росія може атакувати європейські підприємства, які виробляють матеріали для української оборонної промисловості. Водночас, західні країни вважають, що Путін не зацікавлений у прямому військовому зіткненні з НАТО.
Для України нова ескалація, найімовірніше, означатиме посилення атак на міста. 30 серпня Міністерство оборони РФ заявило про підготовку масованого удару по енергетичній інфраструктурі України. Українська влада вже очікує, що взимку Росія спробує зламати опір українців масштабними атаками на енергетику.
На фронті Росія також може спробувати суттєво збільшити кількість особового складу. За даними російських джерел, Путін нібито планує відправити на війну ще від 300 до 400 тисяч людей. Для цього Кремлю необов’язково оголошувати нову хвилю мобілізації, оскільки початковий указ про мобілізацію досі не скасований. Нових військових, ймовірно, набиратимуть через тиск на регіональну владу, щоб уникнути загальнонаціональної мобілізації та локалізувати можливе суспільне невдоволення. Російська влада вже випробовує нову систему набору військових у Пензенській області.
Ще одним напрямком ескалації можуть стати внутрішні репресії. Путін може посилити переслідування людей, яких влада оголошує “внутрішніми ворогами”. Це може бути зумовлено не стільки реальною загрозою для режиму, скільки бажанням Кремля продемонструвати силу та контроль.
Фундаментальні проблеми залишаються
Однак, журналісти видання вважають, що жоден із цих кроків не вирішить фундаментальних проблем Росії. Навпаки, подальша ескалація, ймовірно, лише збільшить страждання російського суспільства та може посилити нестабільність як усередині країни, так і за її межами.
