Розширення Європейського Союзу, зокрема перспектива вступу України, стикається зі значним опором. Хоча Угорщина часто фігурує як головний блокувальник, низка інших країн також не поспішають активно підтримувати цей процес. Головними причинами такого ставлення є побоювання політичних наслідків всередині самих країн, потенційне посилення популістських сил та складність процедур ратифікації, які можуть включати референдуми.
Ідея розширення ЄС, яку активно просуває президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, мала стати однією з тем саміту в Нікосії. Однак, через розбіжності між лідерами, це питання може навіть не потрапити до порядку денного.
Представники ЄС наголошують, що процес вступу має базуватися виключно на досягненнях країни-кандидата (“на основі заслуг”), і жодні спрощення неможливі, навіть з огляду на геополітичну ситуацію. За даними дипломатів, стриманість щодо розширення демонструють не лише Угорщина, а й такі впливові країни, як Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія.
Чому виникають застереження?
- Франція: Побоюється внутрішньополітичних ризиків. За місцевим законодавством, для прийняття нових членів потрібен референдум, а тема України може посилити позиції правих популістів.
- Інші країни: Згадують досвід попередніх розширень, зокрема дискусії щодо “дешевої робочої сили” зі Східної Європи, які можуть повторитися щодо українців.
- Угорщина: Її попередній досвід вступу до ЄС у 2004 році викликає занепокоєння. Країну неодноразово звинувачували у відході від демократичних принципів та блокуванні рішень ЄС, зокрема щодо підтримки України. У зв’язку з цим, Єврокомісія розглядає можливість обмеження права вето для нових членів на певний період після вступу.
Попри розуміння складної ситуації України, більшість країн ЄС наразі не готові до швидкого просування її членства. “Ми не хочемо послаблювати Зеленського, але більшість держав не мають бажання зараз активно обговорювати це питання”, — зазначив один із дипломатів.
Навіть країни-кандидатки, які вже виконали значну частину вимог, як-от Чорногорія, стикаються із затримками через відсутність консенсусу всередині ЄС. Україна ж розглядає членство в Євросоюзі як ключову гарантію безпеки на майбутнє, але швидкого рішення наразі не очікується.
Додаткова інформація (не пов’язана з основною темою статті):
12 квітня в Угорщині відбулися парламентські вибори, за результатами яких прем’єр-міністр Віктор Орбан втратив владу. Перемогу здобув лідер опозиції Петер Мадяр. Аналітики ISW зазначають, що Кремль занепокоєний цими результатами, адже Росія може втратити одного зі своїх ключових союзників у Європі. Політолог Володимир Фесенко підкреслює, що поразка Орбана має важливе значення як для Європи, так і для України.
