Європейські країни, що розташовані на східному фланзі НАТО, активізують свої зусилля з підготовки до потенційного конфлікту з Росією. Вони дедалі менше покладаються на негайну військову допомогу Сполучених Штатів. Ця тенденція спонукає країни, що межують з Росією, до зведення оборонних споруд, розширення військових резервів та закупівлі сучасного озброєння, включаючи танки та дрони.
Зміна стратегії: Фокус на власну оборону
Ключовим фактором, що зумовлює цю зміну оборонної політики, є зростаюча невизначеність щодо позиції США. Зокрема, після можливого повернення Дональда Трампа до Білого дому, Вашингтон неодноразово висловлював сумніви щодо традиційних гарантій безпеки, ролі США в НАТО та готовності діяти відповідно до п’ятої статті Альянсу. Це змушує країни східного флангу НАТО переосмислювати свої стратегії оборони та готуватися до сценаріїв, коли їм доведеться самостійно протистояти потенційній агресії в перші години чи дні конфлікту.
Фінляндія: Модель “тотальної оборони”
Фінляндія, країна з найдовшим кордоном з Росією, не була здивована повномасштабним вторгненням РФ в Україну. Десятиліттями Гельсінкі виходили з того, що Росія може становити пряму загрозу. Фінляндія зберегла систему військової повинності, підтримує значні резерви та впроваджує концепцію “тотальної оборони”, яка передбачає залучення не лише армії, а й усього суспільства до захисту країни.
Фінський депутат Юкка Копра зазначає:
країна рада бути в НАТО, але розуміє: перший удар у разі нападу доведеться витримувати самостійно, ще до того, як буде активована стаття 5.
Фінляндія має потенціал мобілізувати майже 870 тисяч резервістів при населенні 5,6 мільйона осіб. Очікується, що до 2031 року ця кількість може сягнути мільйона. Країна планує збільшити витрати на оборону з приблизно 3% ВВП до 5% до 2035 року. Фінляндія також очікує на постачання американських винищувачів F-35.
Важливою перевагою Фінляндії є її географічне положення. Густі ліси, болота, суворі погодні умови та обмежена дорожня мережа створюють значні перешкоди для потенційного противника. Фінські військові вважають, що саме глибоке знання місцевості може надати їм перевагу. Міжнародні навчання, що відбулися в Фінляндії, показали, що бронетехніка та деякі види дронів можуть бути неефективними в умовах місцевих лісів, а виявлення ворожих солдатів без тепловізорів є складним завданням.
Фінляндія, як і Польща та країни Балтії, вийшла з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін, пояснюючи це тим, що Росія не приєднувалася до цієї угоди і вже використовує такі міни у війні проти України.
Новим викликом для Фінляндії стало ядерне стримування. Після вступу до НАТО країна почала брати участь у роботі Групи ядерного планування Альянсу та переглядає своє законодавство. Нещодавно фінські законодавці скасували обмеження на транспортування та зберігання ядерної зброї на своїй території, що є частиною адаптації до оборонного планування НАТО. Однак, Гельсінкі визнає, що хоча країна може захищати себе від наземних сил без участі США, вона не може замінити американську “ядерну парасольку”. Тому Фінляндія веде переговори з Францією щодо розширення ролі французького ядерного потенціалу в європейській безпеці.
Польща: Проєкт “Східний щит”
Польща зосереджується на створенні масштабної системи укріплень на кордоні з Білоруссю та Калінінградом у рамках проєкту “Східний щит”. Цей проєкт охоплює близько 800 кілометрів кордону і включатиме протитанкові загородження, траншеї, бункери, дрони, тепловізійні камери, мінні поля, датчики та військові частини поблизу. Вартість проєкту оцінюється приблизно у 10 мільярдів євро. Метою є сповільнення можливого російського вторгнення та виграш часу для реакції НАТО.
Польща планує витратити на оборону 4,8% ВВП цього року. Польська армія є однією з найбільших у НАТО. Після повномасштабного вторгнення РФ Польща передала Україні понад 300 танків і активно оновлює свій арсенал, закуповуючи техніку у США та Південній Кореї.
Незважаючи на амбітні плани, на деяких ділянках польського кордону “Східний щит” поки що виглядає радше як намір, аніж завершена система оборони. Хоча протитанкові загородження встановлені в деяких районах, великі ділянки кордону залишаються без видимих укріплень. Польські чиновники стверджують, що інженерні війська зможуть розгорнути укріплення за 7-14 днів, але військові логісти висловлюють сумніви щодо швидкості реалізації.
Сувальський коридор: “Ахіллесова п’ята” НАТО
Особлива увага приділяється Сувальському коридору — вузькій ділянці території між Польщею та Литвою, що відокремлює російський Калінінград від Білорусі. Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес називав цей район “ахіллесовою п’ятою НАТО”. У разі атаки Росія могла б спробувати перекрити цей коридор, відрізавши країни Балтії від решти Альянсу. Тому Польща та Литва посилюють оборону цього напрямку.
Майбутнє східного флангу НАТО
Посилення оборони Польщі є частиною ширшої системи стримування на східному фланзі НАТО, що охоплює територію від Фінляндії до Румунії. Альянс планує створювати більші запаси зброї, боєприпасів і техніки у прикордонних державах, а також розвивати автоматизовані системи з датчиками та роботизованими технологіями для раннього виявлення та зупинення російських сил.
Європа вступає в нову фазу оборонної політики, де країни східного флангу сприймають війну з Росією як реальну, а не теоретичну загрозу. Вони готуються до сценаріїв, за яких перші години або дні потенційного конфлікту доведеться витримувати самостійно, навіть за умови подальшого залучення НАТО та США до оборони.
