Зростаюча гібридна війна Росії: як Європа та НАТО протидіють новим загрозам

Загроза для Європи зростає: як Росія посилює гібридну війну та чи готове НАТО до відповіді

Росія активно розгортає гібридну війну проти Європи, використовуючи весь арсенал: від диверсій та військових провокацій до нових загроз країнам-членам НАТО. Поки Україна виснажує російські сили на полі бою, Кремль розпочав масштабну тіньову кампанію на Заході, перевіряючи межі реакції Північноатлантичного альянсу.

Симуляція нападу на Молдову: тривожні висновки

За даними видання The Washington Post, під час навчальної симуляції, в якій брали участь американські конгресмени та колишні посадовці, був розіграний сценарій нападу Росії на Молдову у 2028 році. Ця гра виявила слабкість потенційної реакції США та недієвість п’ятої статті статуту НАТО про взаємний захист у таких умовах. Учасники симуляції дійшли висновку, що американське суспільство може не підтримати рішучих дій проти РФ, а без лідерства Вашингтона Європа залишиться роздробленою. Це призвело до тривожного висновку: “Ласкаво просимо до «чергової світової війни»”.

Масштабна гібридна кампанія: понад шість десятків інцидентів

Росія різко посилила свою гібридну діяльність, яка з березня призвела до понад шістдесяти небезпечних інцидентів. The Washington Post наводить можливі кроки для стримування Москви, зокрема:

  • Спільна заява США з європейськими партнерами, що міститиме пряме попередження про серйозні наслідки спонсорованих Кремлем атак на країни НАТО.
  • Потайне надання Україні допомоги для завдання пропорційних ударів у відповідь по території Росії, якщо обстріли українських міст не припиняться.
  • Забезпечення доступу європейських країн та України до збільшених обсягів оборонного виробництва Сполучених Штатів.

Серпень: хвиля диверсій на оборонних об’єктах Європи

За інформацією BBC, Росія суттєво посилила таємну війну на континенті. У серпні по всій Європі прокотилася хвиля диверсій на заводах, що виробляють зброю та дрони. BBC наводить перелік серпневих атак:

  • 4 серпня, Німеччина: В аеропорту Лейпцига виявили дрон із вибухівкою. Німецьке МВС поклало відповідальність за це на РФ.
  • 10 серпня, Болгарія: Масштабна пожежа на оборонному складі компанії EMCO. Керівництво відкинуло версію випадкової людської помилки.
  • 13 серпня, Італія: Потужний вибух і пожежа на заводі KNDS Ammo. Місцева прокуратура розслідує ймовірне зовнішнє втручання.
  • 15 серпня, Естонія: Загорілася фабрика Milrem Robotics, яка постачає дрони для ЗСУ. Прем’єр-міністр країни заявив про серйозний розгляд версії російського саботажу.
  • 25 серпня, Словаччина: Поліція запобігла підпалу заводу з виробництва дронів, вилучивши запальну суміш та затримавши трьох підозрюваних.
  • 30 серпня, Польща: Пожежі на підприємстві гелікоптерних деталей та напад на виробника безпілотників WB Group. Прем’єр Дональд Туск назвав це продовженням російської ескалації.

Очільник МВС Польщі Марцін Кервінський у коментарі для BBC заявив: “Є багато, багато сигналів того, що Росія змінює свою стратегію та активізує свою діяльність, включно з терористичною і диверсійною діяльністю”.

Мета диверсій: тиск на Європу та пошук слабких місць

Експертка з Королівського коледжу Даніела Ріхтерова зазначає, що Росія намагається тиснути на європейські країни, аби вони припинили допомагати Україні. Експерт Chatham House Кір Джайлз додав, що Москва таким чином вишукує слабкі місця НАТО та шукає межі дозволеного, готуючись до наступних кроків агресії.

Зміни в Балтійському морі: російський флот посилює пильність

Командувач ВМС Данії Сорен К’єльдсен повідомив про суттєву зміну поведінки російського флоту. Кораблі РФ стали значно пильнішими та активно застосовують заходи захисту, що робить ситуацію в Балтійському морі найменш стабільною за довгий час. Контрадмірал вважає, що така обережність пов’язана з усвідомленням можливостей України завдавати ударів навіть у цьому регіоні.

Видання Bild повідомляє, що Росія перекинула до Балтійського моря есмінець «Адмірал Левченко» та ракетний фрегат «Адмірал Касатонов», який несе ракети «Калібр» і гіперзвукові «Циркони». Це військове підкріплення пов’язане із супроводом так званого російського «тіньового флоту», який працює в обхід санкцій.

Генсек НАТО: зростання загроз та непохитна єдність

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердив зростання загроз на східному фланзі. Очільник Альянсу попередив, що ракети та безпілотники все частіше залітають у повітряний простір країн-членів, а також фіксується дедалі більше небезпечних інцидентів, спрямованих безпосередньо проти країн НАТО.

Якщо Росія вважає, що ці загрози розділять нас, або якщо вони думають, що нас це стримає від підтримки України, вони помиляються. Наша єдність непохитна.

— Марк Рютте

Шість сценаріїв російської агресії: на що готується західна розвідка

Видання The Telegraph детально аналізує шість імовірних сценаріїв російської агресії:

  1. Атака в «кримському стилі»: Штучна провокація протестів у країнах Балтії (Естонія, Латвія) нібито через утиски російськомовних, з подальшим введенням військових у цивільному одязі для захоплення ключових міст.
  2. Відкрита військова агресія: Одночасний наступ із Калінінграда та Білорусі для перерізання Сувалкського коридору, а також висадка десанту на острові Готланд (Швеція) для ізоляції балтійських країн.
  3. Дрібні провокації: Імітація аварійної посадки російського гелікоптера або «випадкове» падіння ракет і дронів на території сусідніх держав.
  4. Удари «під чужим прапором»: Використання перехоплених українських безпілотників для атаки на територію Польщі з метою імітації удару ЗСУ та розпалення ворожнечі.
  5. Диверсії з масовими жертвами: Перехід від підпалів до підриву європейських поїздів чи спрямування дронів на пасажирські літаки.
  6. Масштабні кібератаки: Удари по системах охорони здоров’я, фондових біржах чи аеропортах, що спричинить хаос і людські втрати без застосування зброї.

Оцінки загроз: від заперечення до тривоги

Виконувач обов’язків міністра оборони Румунії Раду Мируце не бачить прямої загрози, вважаючи, що Росія не має наміру нападати на країни НАТО. Президент Фінляндії Александер Стубб також наголосив на відсутності доказів готовності Москви атакувати найпотужніший військовий альянс світу.

Натомість президент Естонії Алар Каріс закликав зважати на довгострокові ризики, наголошуючи на необхідності заздалегідь підготуватися до будь-якого розвитку подій.

Найрадикальніше ситуацію оцінив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, який поставив під сумнів швидкість реакції США.

Найбільше та найважливіше питання для Європи полягає в тому, чи готові Сполучені Штати бути такими вірними, як це описано в наших договорах НАТО, оскільки Росія може напасти на члена Альянсу за кілька місяців.

— Дональд Туск

Туск закликав союзників до реальних дій, підкресливши, що загроза нападу з боку РФ є питанням найближчих місяців, а не далекої перспективи. Він наголосив на важливості впевненості в тому, що всі партнери ставляться до своїх зобов’язань перед НАТО відповідально.

Польський прем’єр також попередив про наближення ключового періоду ескалації, зазначивши, що Росія серйозно готується до загострення ситуації, роблячи головну ставку на осінь та зиму. Візит очільника ЦРУ до Москви не став несподіванкою для Варшави, оскільки польська сторона підтримує постійний контакт з американською розвідкою.

Загроза з Білорусі: нові військові об’єкти

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська зазначила, що Олександр Лукашенко готовий дозволити Росії використовувати білоруську територію для нових атак. Поблизу кордонів з Україною та країнами Євросоюзу активно зводять нові військові об’єкти, зокрема антени та інфраструктуру для ракет «Орешник», що свідчить про підготовку провокацій проти Литви, Латвії та Польщі.

Нагадаємо, німецькі слідчі встановили особи двох чоловіків, яких вважають причетними до спланованої диверсії проти українського транспортного літака в аеропорту Лейпциг/Галле. Один із підозрюваних є уродженцем Росії з паспортом Латвії, другий – білорус з російським паспортом. У Німеччині, Італії, Болгарії та Румунії вже сталася серія атак і диверсій, що викликає побоювання щодо нової гібридної кампанії з боку Європи.

Доплати військовим: Корецький анонсував перерозподіл коштів

Уряд перерозподілив понад 33 мільярди гривень на виплати військовим та їхнім родинам

Атака РФ на Полтавщину 4 вересня: у Кременчуцькому районі травмувалася 3-річна дівчинка — Укрaїнa

Наслідки атаки безпілотника на Полтавщині: травмована дитина та пошкодження в Кременчуцькому районі