Війна в Україні може завершитись лише тоді, коли вичерпаються ресурси однієї зі сторін. Футуролог, доктор економічних наук Андрій Длігач розповів про науковий розрахунок ймовірної тривалості конфлікту, враховуючи реалії, технології та чисельність особового складу.
Футурологія, за словами Длігача, це прогнозування на основі наукових, економічних та технологічних даних. Вона займається побудовою сценаріїв розвитку подій та оцінкою наявних ризиків.
Вичерпання ресурсів як ключовий фактор
Доктор економічних наук зазначив, що припинення війни можливе тільки за умови вичерпання ресурсів однією зі сторін.
Ми знаходимось у ситуації, коли припинення війни можливо тільки у випадку вичерпання ресурсів і можливостей продовжувати цю війну однією зі сторін. Самостійно ми можемо встигати придумувати контрзасоби чи розвивати власні балістичні проєкти, але для того, щоб насичувати українську оборону і фінансувати її, ми не можемо покладатись на свої ресурси.
— Андрій Длігач
Україна не може самостійно фінансувати війну, тому її стійкість залежить від адаптивності, технологічних рішень, людського капіталу, а також фінансової підтримки Заходу, зокрема Європейського Союзу, та американських розвідувальних даних. Втрата одного з цих компонентів може призвести до втрати значної частини територій або навіть поразки у війні.
Ситуація з ресурсами в Росії
В Росії ситуація відрізняється. Вони мають практично необмежений людський капітал та матеріальні ресурси для ведення війни. Однак, Росія стикається з фінансовими обмеженнями, зокрема, вичерпується ресурс, який дозволяв паралельний імпорт матеріалів, компонентів та технологій для армії.
Військово-технічна допомога з боку Китаю (реактивні двигуни для “Шахедів”, компоненти, чіпи) та старі технології Північної Кореї (аналоги “Іскандерів”) дозволяють Росії підтримувати свій наступальний потенціал. Таким чином, Росія може продовжувати війну.
Андрій Длігач підсумував: “Ні Україна, ні Росія самостійно продовжувати війну не можуть, але мають поки достатній рівень підтримки для того, щоб інтенсивність війни зберігалась на високому рівні”.
Сценарії розвитку подій
Згідно з прогнозами, можливі наступні сценарії:
- Інерційний сценарій: Війна продовжується з такою ж інтенсивністю. США та Китай не посилюють тиск. Це війна на знищення ресурсів обох сторін, яка може тривати щонайменше два роки.
- Активізація з боку Європи: Європейський Союз формує європейську армію на базі української та активно фінансує оборону України.
- Посилення санкцій США: США посилюють санкції щодо Росії та Китаю, що прискорює падіння російської економіки.
- Активізація Китаю: Китай посилює підтримку Росії.
Ймовірність сценаріїв розподіляється приблизно так: 60% – продовження війни з нинішньою інтенсивністю, 20% – активізація Заходу та збільшення допомоги Україні, 20% – активізація Китаю для посилення Росії. Наразі жоден зі сценаріїв не має переваги.
Тиск на Україну та її наслідки
Обстріли Києва розглядаються як тиск з метою змусити Україну погодитися на російські умови. Росія може посилити цей тиск, зокрема, обстрілами енергетичної інфраструктури.
5 тисяч реактивних «Шахедів» на місяць, 100-150 «Іскандерів» на місяць під час зими, під час другої половини зими — це цілком ймовірно. Зараз буде посилюватись тиск на енергетику, на теплові станції. Це буде прогресувати. Чим слабшою буде відповідь Заходу на це, тим сильніше буде тиск.
— Андрій Длігач
На думку футуролога, для зменшення терору необхідні заяви від президента США, сильніша європейська позиція (наприклад, закриття неба над Україною, передача європейських літаків для збиття ракет, надання далекобійних технологій).
Росія не бачить сенсу припиняти тиск, адже шкода, яку вона завдає Україні, оцінюється приблизно в 6% українського ВВП, тоді як російські втрати становлять близько 0,5-1% від ВВП Росії. Для системної кризи в Росії необхідно знищити понад 40% її потужностей.
Підготовка до складних часів
Футуролог прогнозує, що Росія продовжуватиме цілеспрямовано завдавати ударів по енергетиці.
Андрій Длігач наголошує на необхідності прискорення антибалістичної програми та збиття реактивних “Шахедів”. Незважаючи на наявність технологій, їх тестування не показало достатнього ефекту.
Населенню варто готуватися до можливих відключень електрики та тепла. Містам необхідно прискорювати будівництво мобільних укриттів.
Існує ймовірність, що протягом 12 місяців 40% великих об’єктів (промислові, логістичні) можуть бути уражені. Тому, за словами Длігача, “треба бути готовими до складних ситуацій”.
