Європейські лідери розходяться в думках щодо комунікації з Путіним
Нещодавня телефонна розмова прем’єр-міністрів Фінляндії та Норвегії з президентом Росії Володимиром Путіним викликала значну дискусію серед європейських лідерів. Цей контакт, який тривав близько півтори години, на відміну від запланованих 20 хвилин, загострив питання про єдиний підхід Європи до переговорів з Москвою.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила скептицизм щодо ініціативи Фінляндії та Норвегії, наголосивши, що цей контакт не був погоджений з іншими європейськими партнерами. Вона підкреслила, що ознак щирого прагнення Росії до миру наразі не спостерігається.
Я вважаю, що Європа має триматися разом, а не діяти самостійно.
— Метте Фредеріксен
Фредеріксен закликала до координації дій європейських країн у відносинах з Москвою, застерігаючи від проведення окремих переговорів, які можуть створити враження роз’єднаності.
Позиції Норвегії та Фінляндії
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре, зі свого боку, запевнив, що союзників і партнерів було завчасно поінформовано про телефонну розмову. Він уточнив, що Фінляндія та Норвегія діяли від імені власних держав, а не як представники всієї Європи.
У спільній заяві лідери Фінляндії та Норвегії підтвердили свою незмінну підтримку України. За інформацією видання Bild, розмова з Путіним, яка планувалася на 20 хвилин, затягнулася до півтори години.
Президент Фінляндії Александр Стубб охарактеризував обговорення як відверте та змістовне. Метою контактів було безпосередньо передати Путіну сигнали перед майбутніми переговорами щодо припинення війни. Лідери наголосили, що результат російської агресії матиме прямий вплив на безпеку їхніх країн та Європи загалом.
Стьоре також звернув увагу на величезні людські та матеріальні втрати, спричинені війною, та наголосив на необхідності зниження напруженості. Обидва лідери висловили думку, що дипломатичні контакти мають сприяти досягненню справедливого та тривалого миру.
Позиція Кремля та реакція України
Офіційне повідомлення Кремля після розмови не містило ознак того, що Путін готовий відступити від своїх попередніх вимог. Москва наполягала, що мир можливий лише за умови повного врахування російських інтересів, і звинуватила країни ЄС і НАТО в політиці, яка, на їхню думку, затягує бойові дії.
Після розмови з Путіним Стубб і Стьоре зв’язалися з Президентом України Володимиром Зеленським. Український президент повідомив, що європейські лідери передали Кремлю чіткий сигнал щодо необхідності припинити удари по українській енергетиці та критичній інфраструктурі. Сторони також обговорили підготовку до наступного раунду переговорів.
Київ наголошує, що дипломатичні контакти мають супроводжуватися конкретними кроками Росії для зниження напруженості та припинення атак.
Підготовка до майбутніх переговорів
Наступний раунд переговорів між Україною, США та Росією планується провести в Абу-Дабі в першій половині листопада. Кремль заявив, що зустріч відбудеться у тристоронньому форматі, але не виключив участі європейців на пізніших етапах.
У Брюсселі висловлюють прагнення отримати безпосередній вплив на мирний процес, побоюючись, що Вашингтон і Москва можуть узгодити умови без належного врахування позицій європейських союзників України. Саме тому ЄС домагається можливості долучитися до переговорів щодо України.
Пошук спільного європейського підходу до переговорів триває вже кілька днів. 22 жовтня стало відомо, що країни ЄС обговорюють призначення єдиного представника для контактів із Путіним, аби уникнути домовленостей Вашингтона й Москви без участі Брюсселя. Серед можливих кандидатів називався президент Фінляндії Александр Стубб. Згодом у Європі почали обговорювати ширший склад делегації – зокрема, п’ятьох представників, які могли б представляти європейські країни під час майбутніх переговорів про перемир’я.
