
Катастрофічний вплив війни на вагітних жінок в Україні
Повномасштабна війна, розв’язана Росією, завдає нищівного удару по найуразливішій частині українського суспільства — вагітних жінках та новонароджених. Постійний страх, ракетні обстріли, вимушені евакуації, життя під окупацією та тривалі відключення електроенергії призвели до різкого зростання медичних ускладнень серед породіль.
Згідно з даними Організації Об’єднаних Націй та Всесвітньої організації охорони здоров’я, материнська смертність в Україні в період між 2023 та 2024 роками зросла більш ніж на третину. Міжнародні експерти називають головними причинами цього жахливого показника цілеспрямовані атаки агресора на медичні заклади, нескінченний психологічний стрес та масове переміщення населення.
Скорочення народжуваності та вплив стресу
Кількість немовлят, які з’являються на світ в Україні, стрімко скорочується. Минулого року в країні народилося понад 168 тисяч дітей, тоді як у 2021 році цей показник сягав майже 274 тисяч (без урахування тимчасово окупованого Криму та інших територій). Окрім виїзду біженців за кордон, лікарі наголошують на значному впливі воєнного стресу, через який завагітніти та виносити дитину стало набагато складніше.
Критичний стан медичної інфраструктури
Ситуація з медичною інфраструктурою залишається критичною. Станом на грудень 2025 року, понад 80 українських пологових будинків та установ для догляду за новонародженими зазнали руйнувань або були повністю знищені. Це змусило лікарів у багатьох прифронтових містах перенести операційні та ліжка до підвалів.
Завдяки допомозі ООН, підземні бомбосховища були обладнані під повноцінні родильні зали, щоб забезпечити безпеку породіль. Однак навіть у відносно безпечних тилових містах, як-от Дніпро, жінки під час повітряних тривог змушені переносити немовлят у коридори, ховаючись від уламків вікон.
Тривожні тенденції: викидні та передчасні пологи
Українські лікарі фіксують різке зростання кількості викиднів та передчасних пологів. Директорка Харківського обласного клінічного перинатального центру Нана Пасієшвілі зазначає, що більшість таких випадків безпосередньо пов’язані з тривожністю, безсонням та стрибками артеріального тиску, спричиненими обстрілами, що призводить до відшарування плаценти.
Статистика окремих лікарень підтверджує цю страшну тенденцію. У Клінічному перинатальному центрі Пресвятої Богородиці в Сумах показник передчасних пологів до війни становив 2,9%, а минулого року він зріс до 5,5%. Саме там, у підземній палаті, 36-річна Ірина Костюченко народила сина на 36-му тижні вагітності.
Ще трагічніша історія сталася з Оленою Могилюк, яка пережила два викидні через окупацію та важкі бомбардування, перш ніж у Харкові народити доньку Софію за допомогою термінового кесаревого розтину. Дитині діагностували гіпоксію та порушення серцебиття.
Військова агресія нещадна навіть у лікарнях
Військова агресія наздоганяє жінок навіть у лікарняних ліжках. Вагітна Інна Славгородська, яка раніше втратила дитину на п’ятому місяці через стрес під час втечі до Німеччини, повернулася до Харкова і знову завагітніла. У січні вона народила здорову дівчинку, але вже наступного дня російські безпілотники атакували її лікарню.
Це було дуже страшно. По-справжньому страшно.
— згадує вона момент обстрілу.
Випробування для вагітних жінок у лавах ЗСУ
Важкі випробування проходять і вагітні жінки, які служать у лавах Збройних сил України, де зараз перебуває близько 70 тисяч жінок. Військова форма не пристосована для вагітних, а знайти кваліфіковану дородову допомогу на фронті майже неможливо.
Попри це, українські захисниці свідомо йдуть на цей крок. Медпрацівниця Ірина Долхополова виконувала обов’язки на одній із найнебезпечніших ділянок передової та евакуювала поранених під ворожими дронами аж до сьомого місяця вагітності. У січні вона народила третю доньку.
Ми повинні подарувати нове життя.
— пояснила своє рішення Ірина.
Виклики в тилу: холод та тривога
Ті жінки, які залишаються в тилу, борються з іншими викликами. Через цілеспрямовані удари Росії по енергетиці, вагітній Анастасії Лотковій доводилося жити в холодній харківській квартирі за температури всього 7 градусів та ховатися від панічних атак у ванній кімнаті, накрившись ковдрою.
У прифронтовому Запоріжжі лікарі констатують, що немовлята тепер частіше народжуються з недостатньою вагою, жовтяницею чи запаленнями, а кількість кесаревих розтинів зросла, оскільки медики намагаються прийняти пологи під час коротких затишшів між обстрілами.
Трагічні випадки та наслідки агресії
Нагадаємо, 9 червня, внаслідок російського удару по Чугуєву Харківської області загинули троє людей, серед яких була 22-річна вагітна жінка. Дівчина була на сьомому місяці вагітності. Вона працювала в закладі комплексної реабілітації дітей “Шанс”, надавала допомогу діткам з життєвими вадами. Її чоловік служить у ЗСУ.
Також, внаслідок атаки на Богодухів 11 лютого, загинули троє малолітніх дітей — дворічні близнюта Іван і Владислав та їхня однорічна сестричка Мирослава. Окрім цього, удар забрав життя 34-річного батька родини — Григорія. Єдиною, хто вижив, стала 35-річна вагітна мати Ольга. Вона дістала травми та легкі опіки.
