Світовий ринок пшениці реагує на заяви про деескалацію

Світові ціни на пшеницю демонструють тенденцію до зниження, що триває вже четвертий день поспіль. Основною причиною такої динаміки стали надії на деескалацію конфлікту в Чорноморському регіоні, які виникли після заяв колишнього президента США Дональда Трампа. Його коментарі щодо можливого “енергетичного перемир’я” між Україною та Росією викликали оптимізм серед трейдерів, які сподіваються на покращення безпеки судноплавства та відновлення стабільних постачань зерна через Чорне море.

Ф’ючерси на пшеницю в Чикаго відзначилися зниженням на 1,3%, хоча згодом частково відіграли втрати. Важливо зазначити, що Росія та Україна сукупно відповідають за понад чверть світового експорту пшениці. Отже, будь-які зміни в ситуації в Чорноморському регіоні мають значний вплив на глобальні ланцюги постачання зерна.

Додаткові фактори тиску на ринок

Окрім заяв про можливе перемир’я, на ринок зернових чинять тиск і інші чинники. Зокрема, Міністерство сільського господарства США несподівано підвищило свої прогнози щодо урожайності та виробництва кукурудзи. Це додатково вплинуло на загальний настрій учасників ринку.

Директор з продажу сировинних товарів у Futures International LLC Джо Девіс зазначив, що хоча “енергетичний складник не є обов’язковою причиною, загальна тема деескалації тисне на ринок”.

Деталі “енергетичного перемир’я” та реакція сторін

Дональд Трамп повідомив про досягнення домовленості щодо “енергетичного перемир’я” 11 жовтня, але не надав жодних деталей щодо можливих домовленостей.

В останні тижні активізація бойових дій та атаки на портову інфраструктуру суттєво ускладнили експортні операції. Через ці перебої покупці з країн Азії та Африки були змушені шукати альтернативні джерела постачання зерна, що, як правило, передбачає довші логістичні ланцюги та додаткові витрати.

Президент України Володимир Зеленський підтвердив готовність Києва підтримати припинення вогню, але наголосив, що країна “очікує деталей”.

За даними Axios, Росія наразі розглядає пропозицію Трампа щодо “енергетичного перемир’я”. На першому етапі ця ініціатива передбачає взаємну відмову від ударів по нафтопереробних заводах. Однак, ця пропозиція викликає певні застереження в Києві, оскільки обмін за принципом “НПЗ за НПЗ” є нерівноцінним через значну перевагу Росії у кількості таких об’єктів. Україна, зі свого боку, залежить від імпорту пального і першочергово потребує захисту власної електромережі від російських атак.

Подальші перспективи та невизначеність

Учасники ринку уважно стежитимуть за реакцією Москви та Києва, а також за тим, чи стане ця домовленість першим кроком до ширшого зниження інтенсивності бойових дій. Якщо бойові дії залишатимуться менш інтенсивними протягом тривалого часу, це може призвести до зменшення “геополітичної премії” в цінах на пшеницю.

Зокрема, ринок може позитивно відреагувати на покращення безпеки судноплавства та можливе відновлення стабільнішого експорту з портів Чорного моря. Однак, саме по собі “енергетичне перемир’я” не гарантує безпеки для зернової інфраструктури або торговельних суден, тому ситуація з постачаннями зерна залишається невизначеною.

Вплив прогнозів урожайності кукурудзи

Додатковий тиск на зерновий ринок чинять прогнози американського аграрного відомства. Джо Девіс зазначив, що “з огляду на тиск, пов’язаний зі збиранням урожаю, протягом наступного місяця буде важко очікувати зростання”.

Наприкінці минулого тижня кукурудза зазнала найсильнішого за три роки падіння після того, як Міністерство сільського господарства США переглянуло в бік підвищення оцінки врожайності та обсягів її виробництва. Цей вплив поширився і на пшеничний ринок, де ф’ючерси в певний момент втрачали до 3,2%.

Підтримка “перемир’я” та очікування деталей

11 жовтня Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна підтримує ініційоване Трампом “енергетичне перемир’я” і чекає на подробиці від США. Він наголосив, що для деескалації та миру важливо, аби цю ініціативу підтвердила і російська сторона.