Київ опинився на межі блекауту вже у жовтні через постійні атаки Російської Федерації та використання нею нових засобів ураження. Влада закликає готуватися до “режиму виживання”, тоді як експерти аналізують причини критичної ситуації та прогнозують, чого очікувати взимку.
Чому Київ залишився без світла і води в жовтні?
Безперервні повітряні атаки Росії призвели до серйозних перебоїв з електропостачанням у столиці. Вже на початку жовтня у Києві активно використовувалися генератори, а графіки відключень світла стали екстреними та аварійними. Ворожі удари дронами спричинили зупинку метрополітену та електротранспорту, а в деяких районах зникла вода та виникли проблеми з каналізацією. Хоча міська влада запевняє, що всі проблеми оперативно усуваються, такі складнощі вже наприкінці осені викликають занепокоєння щодо того, що чекає на місто в холодні місяці, коли Росія, ймовірно, посилить обстріли критичної інфраструктури та частіше застосовуватиме балістику.
Суперечлива риторика влади: “режим виживання” чи повна готовність?
Ситуація ускладнюється суперечливими заявами представників влади. Мер Києва Віталій Кличко закликає киян готуватися до “режиму виживання” та радить за можливості виїжджати з міста. Водночас, у Київській міській державній адміністрації (КМДА) звітують про повну готовність до опалювального сезону.
“Давайте зараз абстрагуємося від того, наскільки ці заходи у Києві були повними і комплексними. Бо головна причина наявних проблем усе ж у появі у противника нових та удосконалених засобів ураження — реактивних безпілотників та більш масоване їх застосування. І як наслідок, низка отримуваних уражень певних елементів складових оператора Об’єднаної енергосистеми України „Укренерго“ і регіональної розподільчої компанії ДТЕК Київські електромережі”
— Михайло Гончар, президент Центру «Стратегія ХХІ» та експерт з енергетичної безпеки.
За словами Михайла Гончара, ситуація в Києві дійсно складна, незважаючи на проведені столицею підготовчі заходи. Експерт зазначає, що тактика безперервних атак по енергетичних об’єктах Києва та області дає результати для ворога, оскільки місто атакують “нон-стоп”.
Причини атак та їх наслідки
Експерт з енергетичної безпеки пояснює, що, попри зростання коефіцієнта знищення ворожих засобів повітряного нападу при наближенні до Києва, проблема полягає в безперервності обстрілів. “За таких умов котрийсь із БПЛА досягає цілі. Сам по собі реактивний безпілотник, можливо, й не завдає фатального ушкодження, але в сумі ми маємо у столиці критичний стан”, — зазначає він. Це призводить до зупинки метро та електротранспорту, введення екстрених графіків відключення, а також проблем з водопостачанням та каналізацією.
Інтенсивність обстрілів також обмежує можливості ремонтних бригад оперативно ліквідовувати наслідки. “Над містом практично постійно висить загроза повторних ударів. Тому і виникають такі затримки з ліквідацією наслідків атак. На це теж потрібен час і відповідні умови, щоб безпечно їх виконати”, — додає експерт. За його оцінками, поточна ситуація розвивається за “песимістичним сценарієм”.
Експертна оцінка готовності столиці
Михайло Гончар прокоментував суперечливі заяви міської влади:
“У міській владі часто буває так, що ліва рука не відає, що творить права. А тим більше — що вона говорить. Я так розумію, що якоїсь чіткої позиції там немає. І кожен несе в ефір те, що вважає за потрібне, виходячи зі своєї точки зору. Пантелеєв у КМДА — чи не єдиний, хто компетентно займається питаннями підготовки і відповідно несе відповідальність, на відміну від мера, який має досить абстрактне уявлення про міське господарство, попри те, що понад десять років очолює Київ. Як на мене, то ситуація така: якийсь обсяг підготовчих робіт виконаний, тут без заперечень, але знову ж таки — чи виявиться цього достатньо і як надовго? Пантелеєв каже, що місто готове, але що буде надалі — невідомо. Ніхто не пророк.”
Експерт також зазначив, що заклики мера Кличка про можливість виїзду з міста мають сенс, оскільки минула зима показала, наскільки важливо мати альтернативні варіанти для тих, хто має таку можливість. Однак, більшість киян залишиться в місті, і тому столиця повинна забезпечити функціонування хоча б мінімуму в екстремальних умовах.
Стратегія Росії та відповідь України
Михайло Гончар вважає, що головна проблема полягає в тому, що Росія змінила тактику ударів, тоді як її стратегія залишається незмінною. Мета ворога — ізолювати столицю від енергосистеми, використовуючи нові засоби ураження для досягнення ефекту, який не вдавалося отримати раніше. Енергодефіцит Києва традиційно був його слабким місцем.
Щодо можливих дзеркальних ударів по російській енергетичній інфраструктурі, експерт підкреслює, що активну оборону зупиняти не можна. “Так чи інакше ми це робили і маємо робити. Тобто не треба мислити категоріями: от якби ми по них не били, то і б вони по нас не били. Ця теза не витримує жодної критики”, — зазначає він. Гончар наголошує, що, хоча українські засоби ураження не такі широкі, як у Росії, вони завдають системної шкоди ворогу. Зупинка ударів надасть Росії час для відновлення та продовження атак.
Прогноз на зимові місяці
Відповідаючи на запитання про те, чого очікувати взимку, якщо вже у жовтні ситуація така складна, Михайло Гончар дає невтішний прогноз:
“Мій прогноз невтішний — буде складно. Але я б не став малювати апокаліптичні картинки, у нас достатньо для цього хайпожерів. Так, ситуація у Києві важка, хоча до зими ще далеко. Добре, що тримається тепла погода, але маємо серйозні проблеми і повинні спільно їх вирішувати. Такі реалії”
— Михайло Гончар.
Ситуація ускладнюється тим, що через пошкодження інфраструктури електроенергію не завжди вдається передати споживачам у необхідному обсязі. Нещодавно, наприклад, в Івано-Франківську майже годину тривала тривога через проліт російських безпілотників.
