#
**Наростання напруженості на сході Європи: Білорусь стає плацдармом агресії?**
Останні події свідчать про стрімке загострення ситуації на східному фланзі НАТО. Здається, що Кремль, намагаючись втягнути Білорусь у війну проти України або навіть країн Альянсу, перетворює сусідню державу на небезпечний плацдарм. Чи готовий східний фланг НАТО до такого розвитку подій? Ця стаття розкриє глибинні причини зростаючої загрози та оцінить потенційні наслідки.
**”Навчання” з ядерним присмаком: Тривожні сигнали з Мінська**
18 травня білоруське Міноборони оголосило про початок навчань ракетних військ та авіації, що включають доставку та застосування ядерної зброї у взаємодії з російськими силами. Це не просто чергові військові маневри. Це прямий сигнал агресії, який Москва надсилає як Україні, так і державам-членам НАТО. Напередодні, самопроголошений президент Білорусі Лукашенко заявив про “точкову мобілізацію” частин для підготовки до війни. Це не вперше, коли режим Лукашенка демонструє таку підвищену готовність. На початку року, після появи російського “Орєшніка” в Білорусі, Лукашенко влаштував масштабну перевірку боєготовності білоруської армії. А вже у квітні він відкрито заявив, що країна готується до війни, бо на мир “сподіватися марно”.
**Україна посилює оборону: Чернігівсько-київський напрямок під прицілом**
Президент України Володимир Зеленський не приховує своїх побоювань. Він попереджав, що Москва та Мінськ обговорюють спільні військові навчання, які раніше передували масштабному наступу на територію України. Зеленський наголошував на планах Росії розгорнути в Білорусі наземні станції управління безпілотниками дальньої дії, а також на розбудові доріг та налагодженні артилерійських позицій поблизу українського кордону. Зараз Україна активно посилює чернігівсько-київський напрямок, а на засіданнях ставки верховного головнокомандувача розглядаються та затверджуються плани реагування на можливі загрози.
**”Російська армія просувається слимачими темпами”: Оцінка ситуації з боку ЄС та Польщі**
Попри наростаючу військову активність Білорусі, західні політики висловлюють певний оптимізм щодо поточної ситуації на фронті. Виконувачка обов’язків міністра закордонних справ Латвії Байба Браже влучно зазначила: “Казати, що російська армія просувається слимачими темпами — це ображати слимаків”. Вона додала, що Україна перехопила ініціативу. Очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас також вважає, що позиції Росії зараз не найсильніші. А міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський припускає, що Путін починає серйозно задумуватися, чи зможе продовжувати війну ще два роки. На його думку, якби Росія була спроможна на серйозну ескалацію, вона б вже пішла на це, але варіантів особливо не залишилося.
**Безпілотники та радіоуправління: Нові методи російської агресії**
Водночас, на початку травня з території Білорусі до України залітала повітряна куля, яка слугувала ретранслятором для російських повітряних цілей під час обстрілів. За словами радника українського міністра оборони, Росія могла частково відновити елементи радіоуправління ударними “шахедами” з території Білорусі. Командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді застеріг: “коридор для вбивць = співучасть = каса”. Це свідчить про те, що Росія не відмовляється від пошуку нових, більш витончених методів ведення війни, використовуючи територію Білорусі як свою операційну базу.
**Спільні російсько-білоруські ядерні навчання: Попередження для Альянсу**
Українське МЗС не оминуло увагою спільні російсько-білоруські ядерні навчання. У відомстві попередили Альянс, що перетворюючи Білорусь на свій ядерний плацдарм біля кордонів НАТО, Кремль легітимізує поширення ядерних озброєнь у світі та створює небезпечний прецедент. “Ефективна відповідь на російське-білоруське брязкання зброєю поблизу кордонів НАТО має включати в себе різке збільшення санкційного тиску на Москву та Мінськ, суттєве збільшення підтримки України, яка безпосередньо стримує обидва режими від подальшої експансії в Європу, нарощування присутності союзників на східному фланзі НАТО та поглиблення безпекової взаємодії з Україною”, – наголосили в українському МЗС.
**Трамп, санкції та “Білоруськалій”: Несподівані зв’язки**
Президент Зеленський неодноразово попереджав, що нові агресивні операції з території Білорусі можуть розпочатися й проти країн НАТО. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначив, що Москва все більше втягує Білорусь у війну, перетворюючи її на платформу для агресії проти Європи. Особливо це актуально на тлі політики адміністрації Трампа, яка виступає за скасування санкцій проти білоруських державних та фінансових установ, таких як “Білоруськалій”. “Білоруськалій” є одним з найбільших у світі виробників калійних добрив, і до 2022 року був головним джерелом податкових надходжень для режиму Лукашенка. Тепер Вашингтон тисне на Вільнюс, щоб відновити експорт білоруських добрив через порт Клайпеди. Це питання, схоже, дуже турбує адміністрацію Трампа, особливо напередодні проміжних виборів до Конгресу. Зростання цін на добрива, разом із підвищенням цін на пальне, може негативно вплинути на настрої американських фермерів, які є переважно республіканськими виборцями.
**Європа стоїть на своєму: Невідворотність санкцій та посилення власної безпеки**
Європа прекрасно розуміє ці ризики, тому не збирається послаблювати власні санкції, які, зокрема, проти “Білоруськалію” діють до лютого 2027 року. Європейці також усвідомлюють, що покладатися на американську безпекову парасольку вже не доводиться, особливо після рішення Пентагону вивести з Німеччини 5 тис. американських військових. Варшава сподівалася, що ці війська перекинуть до Польщі, але отримала відмову. До цього додається неготовність європейських армій до нового типу війни. На нещодавніх натовських навчаннях Aurora 26 українські оператори БПЛА знову “розгромили” сили НАТО.
**Сувальський коридор та “знищення” Калінінграда: Стратегічна гра**
За роки повномасштабної війни Білорусь стала військово-логістичною базою РФ, допомагаючи Москві обходити санкції. Інфраструктура, бази, лінії зв’язку – все це активно розбудовується. Ще минулої осені, під час спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”, з’явилася інформація про появу двох нових військових баз, модернізацію мережі білоруських військових аеродромів поблизу кордонів України та Польщі, та оновлення ракетного потенціалу. Західні аналітики попереджають про ризик використання Росією території Білорусі для нападу на країни Балтії, зокрема їхнього відрізання від Польщі по Сувальському коридору. Це 65-кілометрова смуга землі, що з’єднує Калінінград з Білоруссю.
У цьому контексті, міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що НАТО має можливості для “знищення” російських військових об’єктів у Калінінграді, якщо виникне така необхідність, – зрівняти з землею російські ракетні та бази протиповітряної оборони. Він також наголосив на необхідності перегляду планів щодо захисту Європи, навіть ядерного стримування, враховуючи можливий відхід США.
**Виклики для східного флангу НАТО: Три сценарії розвитку подій**
Аналітики виділяють три можливі сценарії розвитку подій:
1. **Продовження поточної гібридної війни:** Білорусь залишається військово-логістичною базою РФ, надаючи інфраструктурну та логістичну підтримку, а також сприяючи обходу санкцій. Це закріплює Білорусь у гібридній ролі, поглиблюючи її непряму участь у російській агресії. Кремлю такий підхід вигідний, оскільки Білорусь є стабільною базою підтримки, а не нестабільним союзником на полі бою.
2. **Безпосередня участь Білорусі у війні:** Незважаючи на те, що можливість вступу ЗС Білорусі у війну проти України на боці Росії здається малоймовірною, політики не можуть її виключати. Невідомо, який тиск Кремль чинить на Лукашенка. Його політичне виживання залежить від Москви, тому будь-які спроби Білого дому взаємодіяти з Мінськом можуть бути другорядними.
3. **Розширення агресії на країни НАТО:** Президент Зеленський неодноразово попереджав про можливість початку нових агресивних операцій з території Білорусі проти країн Альянсу. Це може бути спробою відволікти сили НАТО, послабити їхню єдність та змусити до поступок.
**Висновок: Готовність – ключ до безпеки**
Східний фланг НАТО стоїть перед серйозними викликами. Наростаюча мілітаризація Білорусі, ядерні навчання та гібридні загрози вимагають від Альянсу рішучих дій. Збільшення санкційного тиску, посилення підтримки України, нарощування присутності союзників на східному фланзі та поглиблення безпекової взаємодії з Україною – це необхідні кроки для стримування агресії та забезпечення стабільності в регіоні. Тільки спільними зусиллями та зі стовідсотковою готовністю до будь-яких сценаріїв можна уникнути подальшого розширення конфлікту та зберегти мир у Європі.
