Чи можуть забрати квартиру за борги під час війни: все, що потрібно знати українцям
Під час дії воєнного стану в Україні українці часто стикаються з питаннями щодо своїх фінансових зобов’язань та можливих наслідків їх невиконання. Зокрема, актуальним є питання, чи можуть бути примусово продані квартири за борги в умовах війни. Юристи роз’яснюють, як працює законодавство та які гарантії мають боржники.
Воєнний стан та фінансові зобов’язання
Важливо розуміти, що запровадження воєнного стану не скасовує обов’язку громадян виконувати свої фінансові зобов’язання. У разі несплати боргу, кредитор має право звернутися до суду. Після того, як судове рішення набере законної сили, може бути ініційоване виконавче провадження.
Закон передбачає чіткі правила щодо того, коли можливий продаж квартири, арешт банківських рахунків та які права захищені для боржників.
Єдине житло: міфи та реальність
Одним із найпоширеніших міфів є переконання, що єдине житло (квартира або будинок) не може бути примусово продане. Насправді, закон не передбачає абсолютного захисту такого житла. Однак, звернення стягнення на нерухомість є крайнім заходом.
Перед тим, як розглядати питання продажу нерухомості, виконавець перевіряє наявність інших активів боржника: кошти на банківських рахунках, готівка, автомобілі, корпоративні права, цінне рухоме майно. Лише якщо цих коштів недостатньо для погашення боргу, може йтися про продаж нерухомості.
Нові правила для великих боргів
Після набуття чинності певними законодавчими змінами, правила стали жорсткішими саме для великих заборгованостей. Тепер примусова реалізація єдиного житла можлива лише у випадку, коли загальна сума боргу перевищує 50 мінімальних заробітних плат. Станом на 2026 рік ця сума становитиме понад 432 тисячі гривень.
Важливо зазначити, що до основної суми боргу можуть додаватися пеня, штрафи, інфляційні втрати, судові витрати та виконавчий збір.
Підстави для стягнення
Підставою для стягнення може бути будь-яке судове рішення, яке набрало законної сили. Це стосується не лише кредитних договорів, а й боргів за житлово-комунальні послуги, позик за розписками, відшкодування матеріальної шкоди чи збитків після дорожньо-транспортних пригод.
Водночас, юристи зазначають, що квартири рідко продають виключно через борги за комунальні послуги, оскільки комунальні підприємства зазвичай намагаються стягнути заборгованість раніше, до того, як вона стане критично великою.
Виконавчі провадження під час війни
Попри поширену думку, воєнний стан не зупинив виконавчі провадження. Державні та приватні виконавці продовжують виконувати рішення судів. Однак, закон передбачає певні обмеження. Зокрема, виконавчі дії не проводяться щодо майна, розташованого на тимчасово окупованих територіях або в районах активних бойових дій, якщо їх виконання неможливе.
Також передбачені окремі гарантії для військовослужбовців. Крім того, під час воєнного стану діють спеціальні обмеження щодо примусової реалізації іпотечного житла, що придбане за споживчими кредитами.
Арешт нерухомості: що це означає?
Важливо розуміти, що арешт нерухомості не означає втрату права власності. Арешт лише забороняє власнику продавати, дарувати або переоформлювати квартиру. Людина продовжує проживати у своєму житлі та користуватися ним. Примусова реалізація нерухомості можлива лише за умови, якщо борг не буде погашений, а іншого майна для виконання рішення суду недостатньо.
Діти та захист житла
Ще один поширений міф полягає в тому, що реєстрація дитини в квартирі автоматично захищає її від продажу. Це не так. Закон не передбачає такої гарантії. Якщо в житлі проживають або зареєстровані малолітні чи неповнолітні діти, виконавець повинен врахувати додаткові вимоги законодавства щодо захисту їхніх прав. У таких випадках можуть залучатися органи опіки, а остаточне рішення ухвалюється судом.
Захищені банківські рахунки
Під час воєнного стану виконавці можуть накладати арешт на банківські рахунки. Однак, закон захищає певні категорії коштів, серед яких:
- Допомога при народженні дитини
- Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами
- Виплати малозабезпеченим сім’ям
- Окремі державні соціальні допомоги
- Кошти на спеціальних рахунках, зокрема за програмою “єВідновлення” та іншими державними програмами.
Якщо банк помилково заблокував увесь рахунок, особа має право звернутися до виконавця з документами, що підтверджують походження коштів, і вимагати зняття арешту із захищених виплат.
Що робити боржникам?
Юристи радять не зволікати та діяти проактивно. Насамперед, варто перевірити, чи відкрито щодо вас виконавче провадження. Це можна зробити через Єдиний реєстр боржників, застосунок “Дія” або звернувшись безпосередньо до державного чи приватного виконавця.
Також необхідно з’ясувати точний розмір заборгованості, враховуючи можливі штрафи, пеню та виконавчий збір.
Якщо погасити всю суму одразу неможливо, закон передбачає можливість реструктуризації боргу, укладання мирової угоди або звернення до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.
