В Україні відбулися значні кадрові зміни у вищому військовому керівництві. Президент Володимир Зеленський представив нових очільників, які керуватимуть обороною країни та Збройними Силами України. Нові призначення стосуються посад Головнокомандувача ЗСУ, Начальника Генерального штабу ЗСУ та тимчасового Міністра оборони.
Євгеній Хмара — Тимчасовий Міністр Оборони
Після відставки Михайла Федорова 16 липня, обов’язки Міністра оборони були доручені Євгенію Хмарі. До цього призначення він обіймав посаду виконувача обов’язків голови Служби Безпеки України (СБУ). Офіційно на посаду т.в.о. Міністра оборони він заступив 20 липня, згідно з розпорядженням уряду № 723-р.
Президент Зеленський відзначив значний досвід Євгенія Хмари у проведенні технологічних ударних операцій та управлінні Центром спеціальних операцій «Альфа» СБУ. Від нового очільника оборонного відомства очікується продовження реформування оборонної сфери, розвиток далекобійних спроможностей, справедливий розподіл особового складу, максимальне забезпечення військових безпілотними системами та виконання домовленостей із міжнародними партнерами.
Євгеній Хмара має 15-річний досвід служби в СБУ. До роботи в «Альфі» він служив у Центрі спецпризначення «Омега» Нацгвардії. В «Альфі» він пройшов шлях від бійця до керівника елітного підрозділу. Хмара брав участь у ключових операціях зі звільнення України, зокрема, звільняв Київщину, брав участь у боях за Сєвєродонецьк та Лисичанськ, а також у звільненні острова Зміїний влітку 2022 року. У квітні 2023 року він очолив Центр спецоперацій «А» СБУ, який, за даними СБУ, входить до трійки найрезультативніших підрозділів Сил оборони.
5 січня 2026 року Євгеній Хмара був призначений виконувачем обов’язків голови СБУ. Колеги характеризують його як авторитетного керівника, здатного професійно комунікувати з партнерами та парламентським комітетом. Він є повним кавалером ордену Богдана Хмельницького, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою президента України «Хрест бойових заслуг».
Михайло Драпатий — Головнокомандувач ЗСУ
Посаду Головнокомандувача Збройних Сил України обійняв бойовий офіцер Михайло Драпатий. До цього він командував Угрупованням об’єднаних сил. 22 липня він офіційно приступив до виконання своїх обов’язків.
Приступив до виконання обов’язків Головнокомандувача Збройних Сил України. Начальником Генерального штабу в моїй команді буде генерал-майор Ігор Скибюк, колишній командувач ДШВ. Дякую Президенту України за підтримку цього рішення.
— Михайло Драпатий
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов, який працював з Драпатим, характеризує його як командира, що «тверезо оцінює обстановку, ухвалює рішення швидко та береже людей».
Це командир із реальним відчуттям бою, що тверезо оцінює обстановку, ухвалює рішення швидко та береже людей. Армія йому довіряє, і це бойова заслуга. Михайле Васильовичу, попереду великі завдання, і у вас є все, щоб їх виконати.
— Кирило Буданов
Президент Зеленський поставив перед новим Головнокомандувачем чіткі завдання, серед яких: забезпечення стабільності операцій Сил оборони, розвиток плану далекобійних санкцій, підготовка оновленої стратегії оборони, продовження реформ корпусної системи, задоволення запитів щодо постачання зброї та дронів, максимальний захист неба від російських ударів та надання чіткого бачення мобілізаційного процесу.
Михайло Драпатий народився у 1982 році. Він закінчив Харківський інститут танкових військ та Національний університет оборони України. Службу розпочав у 72-й окремій механізованій бригаді. У 2014 році, під час початку російської агресії, він командував механізованим батальйоном 72-ї ОМБр. Він став відомим завдяки операції зі звільнення Маріуполя у травні 2014 року та успішному виведенню українських військових з оточення під Ізвариним, де вдалося врятувати 260 військових і десятки одиниць техніки.
У 2021 році Драпатий очолював управління підготовки військ оперативного командування «Північ». Під час повномасштабного вторгнення він обіймав посаду заступника командувача Об’єднаних сил. Його постійно залучали до найкритичніших напрямків для протидії російському наступу. Він командував оперативними угрупованнями військ на півдні України, брав участь у звільненні Херсона. У травні 2024 року він очолив оперативне командування на Харківщині, а потім — ОТУВ «Харків». У листопаді 2024 року став командувачем Сухопутних військ, а на початку 2025-го — командувачем оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця». 1 червня 2025 року подав рапорт про звільнення з посади командувача Сухопутних військ після трагічного удару РФ по навчальному центру ЗСУ. У жовтні 2025-го очолив Угруповання об’єднаних сил.
Ігор Скибюк — Начальник Генерального Штабу ЗСУ
Новим Начальником Генерального штабу ЗСУ став генерал-майор Ігор Скибюк. Він замінить на цій посаді Анатолія Гнатова.
Ігор Скибюк народився 10 жовтня 1976 року. Він є кадровим військовим, здобув освіту в Одеському інституті Сухопутних військ та Національному університеті оборони України. Бере участь у російсько-українській війні з 2014 року, того ж року був поранений, але повернувся до служби.
У 2021 році Скибюк очолив 80-ту бригаду. Під його командуванням бригада звільняла Ізюм у рамках Харківського контрнаступу 2022 року, за що він отримав звання Героя України. Того ж року його нагородили орденами Богдана Хмельницького ІІІ та ІІ ступенів. У 2022 році брав участь в обороні Києва. У 2023 році став очільником штабу — заступником командувача Десантно-штурмових військ (ДШВ), а 11 лютого 2024 року був призначений командувачем ДШВ ЗСУ.
Головнокомандувач Драпатий відзначив, що познайомився зі Скибюком у 2022 році на півдні України, де вони спільно керували операцією зі звільнення Херсонщини. Він підкреслив, що Скибюку можна довіряти у складних обставинах.
Попереду складна робота, тому працюємо без гучних обіцянок, з відповідальністю за свої рішення та повагою до людей, які тримають фронт і допомагають Україні вистояти.
— Ігор Скибюк
За інформацією РБК-Україна, колишній Головнокомандувач Сирський та ексначальник Генштабу Гнатов не будуть займатися операційною діяльністю. Їхній досвід та експертиза будуть залучені інтелектуально та візійно, зокрема, розглядається можливість залучення Сирського до системи військової освіти.
