Російські війська посилили атаки на автозаправні станції (АЗС) в Україні, перетворюючи місця, які щодня відвідують цивільні, на обгорілі руїни. Ці удари, які використовують безпілотники та ракети, становлять серйозну загрозу для життя українців.
Системна кампанія чи відповідь на дії України?
З початку квітня 2024 року в Україні було зафіксовано щонайменше 246 атак на АЗС. Значна частина з них, а саме 194, сталася лише від початку червня до 27 липня. Українські експерти та представники паливного ринку розглядають ці атаки як частину системної російської кампанії, спрямованої на відповідь Україні за удари по нафтопереробних заводах (НПЗ) на території РФ.
Офіційна позиція Москви полягає в тому, що Росія атакує об’єкти, які нібито використовуються для військової логістики. Однак, як зазначає The New York Times, більшість заправок є цивільними підприємствами, щоденно відвідуваними звичайними громадянами.
Колишній радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов висловив думку, що удари по цивільних АЗС не мають суттєвого впливу на постачання пального для українських військових.
Тому єдина мета цих атак — тероризувати цивільне населення.
— Сергій Бескрестнов
Зміни в поведінці водіїв та працівників АЗС
Українські АЗС давно перестали бути просто місцями для заправлення. Вони перетворилися на придорожні центри відпочинку, де зупинялися не лише водії, але й військові, волонтери та цивільні, особливо поблизу лінії фронту.
Нинішня ситуація змушує водіїв змінювати свою поведінку. Вони скорочують час перебування на станціях, уникають відвідування магазинів і навіть почали возити з собою додаткові каністри. Деякі працівники АЗС, рятуючи власне життя, залишають територію станцій під час повітряної тривоги.
Наслідки ударів: руйнування та людські жертви
На трасах між Дніпром і Запоріжжям багато автозаправних станцій зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Поблизу Харкова дві сусідні станції були знищені внаслідок атак “Шахедів”.
На жаль, атаки на АЗС вже призвели до загибелі цивільних осіб:
- 6 липня у Запоріжжі загинули двоє людей.
- 5 липня в Ізюмі загинув один чоловік.
- 1 липня на Дніпропетровщині загинув працівник заправки.
Хоча більшість ударів припала на прифронтові регіони, атаки фіксувалися і в інших містах, зокрема у Полтаві, Одесі, Сумах, Чернігові та Харкові.
Логістичні виклики та заходи безпеки
Водії бензовозів все частіше відмовляються їхати до найнебезпечніших районів. Після знищення заправок у Сумській області, зокрема в районі Тростянця, влада була змушена організувати мобільні пункти заправлення. У Донецькій області над деякими станціями встановлюють протидронові сітки.
Мережа WOG запровадила спеціальні заходи безпеки для прифронтових районів:
- Закриття станцій у нічний час.
- Вимкнення зовнішнього освітлення.
- Припинення роботи під час повітряної тривоги.
Психологічний тиск як основний наслідок
Представники паливного ринку зазначають, що наразі атаки не спричинили масштабного дефіциту пального чи різкого зростання цін. Однак вони наголошують, що головним наслідком цих ударів є значний психологічний тиск на населення. Водії намагаються якнайшвидше заправити автомобіль і залишити потенційно небезпечне місце.
Політолог Віктор Бобиренко зазначає, що на відстані понад 100 кілометрів від Сум практично всі транзитні АЗС, розташовані вздовж доріг, були знищені внаслідок російських ударів. Депутат Харківської облради Олександр Скорик повідомив, що на Харківщині пошкоджено близько 80 АЗС, але критичної нестачі пального чи заправок немає, станції поступово відновлюють роботу. Важливим є також той факт, що значна кількість підприємств і фермерських господарств має власні паливні пункти.
Ці атаки на цивільну інфраструктуру є ще одним свідченням жорстокості російської агресії проти України.
