Під час мобілізації в Україні виникла гучна дискусія щодо можливого повернення українських чоловіків, які перебувають за кордоном. Ініціатором цієї теми стала заява очільника МЗС Німеччини Йоганна Вадефуля, який висловив готовність німецької влади допомогти Україні ідентифікувати українських чоловіків призовного віку, що нині перебувають на території Німеччини. Про це повідомило видання Reuters.
За словами міністра, для збору необхідних даних можуть бути використані відомості з баз соціальних виплат, а також інформація про посвідки на проживання українців. Ця заява одразу набула значного резонансу, адже подібні теми обговорюються вже не вперше.
Реакція та юридичні аспекти
Адвокат Юрій Демченко, який спеціалізується, зокрема, на законодавстві Німеччини, прокоментував ситуацію, записавши відео для користувачів соціальних мереж. Він висловив думку, що подібна заява є формою класичного німецького політичного популізму, яка не має реальних підстав.
Було б дивно, якщо Німеччина не знала б про те, скільки українців мешкає там… Зрозуміло, що українська влада і так звертається до українських чоловіків через «Резерв+» та через ЗМІ. Те, що вона, українська влада, додатково звернеться — нічого особливо не зміниться. По-друге: дана заява (очільника МЗС — ред.), на мій погляд, є не більше, ніж класичним німецьким популізмом. Це політичний популізм, який не має нічого спільного з реальністю, оскільки нещодавно були вибори.
— Юрій Демченко
Юрій Демченко також наголосив на юридичних аспектах. Він зазначив, що Україна і так має інформацію про чоловіків, які виїхали за кордон. Для чоловіка, який проживає в Німеччині, Польщі чи США, отримання Україною інформації про його місце проживання не несе жодних наслідків.
Однак, постає питання, чи зможе Німеччина юридично коректно передати ці дані Україні. Адвокат пояснив, що існує законодавство про захист персональних даних, яке не дозволяє просто так передавати інформацію на запит України. Для цього необхідна певна процедура.
Щодо депортації, Юрій Демченко чітко заявив, що питання депортації у цьому контексті не стоїть.
Мобілізація та міжнародне право
У коментарі для ТСН.ua Юрій Демченко додав, що багато українців, оновлюючи свої військово-облікові дані через додаток «Резерв+», вказували іноземне місце проживання. Це робилося для того, щоб територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) були поінформовані та не надсилали помилкові штрафи.
Він підкреслив, що ТЦК та СП і так знають, що певні особи проживають за кордоном. Процес мобілізації відбувається виключно на території України, а за її межами він неможливий.
За словами адвоката, міжнародне право передбачає, що для реалізації певних процесів між двома країнами необхідна відповідна угода. Між Україною та Німеччиною існують угоди, але жодна з них не дозволяє автоматичну передачу громадян через невиконання військових обов’язків. Виняток становлять випадки порушення законодавства на території Німеччини, що може призвести до повернення особи до України.
Реалістичність змін
Підсумовуючи, Юрій Демченко висловив скептицизм щодо реалізації теоретично можливих змін у Німеччині щодо українських чоловіків. Він вважає, що для цього потрібно буде переписати європейське та німецьке законодавство, а також підписати нові угоди.
Зважаючи на особливості нормотворчої діяльності в Європі, цей процес може зайняти від двох до трьох років.
За офіційними даними німецьких органів влади, станом на кінець минулого року, у Німеччині перебувало близько 328 тисяч українських чоловіків.
Нагадаємо, раніше з’являлася інформація про можливе зниження мобілізаційного віку до 55 років. Також Офіс Президента підтримує запровадження чіткого терміну військової служби.
