Виклики прифронтового життя та сила мистецтва

Літо 2026 року, Запоріжжя. Місто, що перебуває під постійними обстрілами, стало місцем для проведення виставки, ініційованої Софією Муравйовою, представницею мережі «Посли європейської молоді» (Young European Ambassadors). Незважаючи на небезпеку, виставку відвідало близько 40 людей, переважно молодь віком від 14 до 35 років.

«Зібралося близько 40 людей. Тобто це багато як для міста, в якому постійно лунають вибухи, відбуваються дронові атаки або атаки КАБами. Зібралася переважно молодь. Це були люди віком від 14 до 35 років — саме та аудиторія, на яку ми розраховуємо під час організації наших заходів», — розповідає Софія Муравйова.

Експозиція «Responsibilities We Share» (Відповідальність, яку ми поділяємо) стала переосмисленням Декларації відповідальності людини, створеної видатним українським економістом та візіонером Богданом Гаврилишиним.

День відповідальності людини: вшанування спадщини

19 жовтня — це дата, встановлена Верховною Радою України за ініціативи Фонду родини Богдана Гаврилишина. Це день народження Богдана Гаврилишина, українського громадського діяча та співзасновника Всесвітнього економічного форуму в Давосі. У 2026 році також виповнюється 100 років від дня його народження, що надає цій даті особливого значення.

На виставці в Запоріжжі були присутні люди, які особисто знали Богдана Гаврилишина або відвідували його виступи. Вони ділилися спогадами, тоді як молодші учасники активно обговорювали принципи відповідальності та їхнє значення в сучасному світі.

Трансформація молодіжних ініціатив під час війни

Повномасштабна війна суттєво змінила потреби української молоді та підходи до роботи з нею. Якщо раніше досвід інших країн вважався найціннішим, то зараз власні ініціативи та досягнення українців стали вагомим компонентом у міжнародному діалозі.

Ці зміни яскраво ілюструються через співпрацю Фонду родини Богдана Гаврилишина та ініціативи «Посли європейської молоді», яка фінансується ЄС у рамках програми EU NEIGHBOURS east.

У травні 2026 року виставку було представлено в Ольденбурзі, Німеччина, у просторі Kreativ Café. Подія об’єднала українську та німецьку аудиторії, а також представників інших країн. В усіх містах експозиція залишалася відкритою для безкоштовного відвідування протягом кількох тижнів.

Основою для дискусій стала Декларація відповідальності людини, що містить 15 ключових принципів.

У листопаді 2025 року Софія Муравйова разом із колегою організувала подібну виставку в Українському домі у Гамбурзі, яка зібрала українців, німців та представників дипломатичної спільноти. Презентація проходила двома мовами, щоб максимально охопити різні аудиторії.

Молоді люди сьогодні не просто планують своє життя і майбутнє. Ми вже беремо активну участь у формуванні майбутнього України через волонтерство, громадські ініціативи, міжнародну комунікацію, підтримку громад і представлення України за кордоном.

— Софія Муравйова

«Молодь змінить Україну»: еволюція програми

Однією з ключових програм, започаткованих Богданом Гаврилишиним, є «Молодь змінить Україну», яка стартувала у 2012 році. Програма була спрямована на молодь, яка прагнула впроваджувати зміни у своїх професійних сферах та громадах. Спочатку учасники вирушали до шести європейських країн (Польща, Німеччина, Австрія, Швейцарія, Швеція, Норвегія) для вивчення кращих практик державного управління, економіки, екології та інших сфер. Наприклад, у Польщі вивчали децентралізацію, а у Швейцарії — особливості фінансової системи.

Володимир Антків, менеджер спільноти Фонду родини Богдана Гаврилишина, пояснює, що програма завжди передбачала не лише ознайомлення із закордонним досвідом, а й його подальше впровадження в Україні. Однак характер обміну досвідом трансформувався.

Раніше це було більше про отримання закордонного досвіду, його дослідження, вивчення. Зараз це ще й можливість ділитися зі світом цікавими, кращими практиками.

— Володимир Антків

Ця зміна стала особливо відчутною після початку повномасштабного вторгнення. Наприклад, у 2024 році під час візиту до Швейцарії українські учасники вже активно ділилися власними практиками та кейсами з організаціями, які відвідували.

Програма зазнала декількох оновлень. З 2018 до 2021 року вона включала навчання у місцевих школах розвитку, після чого частина випускників отримувала можливість міжнародних поїздок. Після перерви, у 2023 році, програму було оновлено під назвою «Молодь змі (ц)нює Україну». Зміна назви підкреслила новий підхід до молодіжного лідерства: українська молодь активно бере участь у змінах, тому потребує не лише натхнення та знань, а й практичних інструментів для реалізації власних ідей. Учасники почали більше працювати з проєктним менеджментом, фандрейзингом, підготовкою заявок на фінансування та розвитком власних ініціатив.

У 2023–2024 роках частина випускників отримала можливість реалізувати проєкти завдяки малим грантам, а інші — продовжити міжнародний обмін досвідом.

Адаптація до нових фінансових реалій

Володимир Антків також зазначає, що змінилися фінансові умови роботи молодіжних та громадських організацій. Скорочення присутності деяких донорів в Україні призвело до того, що учасників програми почали більше навчати ефективно використовувати наявні ресурси.

Не завжди буде можливість залучати безліч ресурсів від різних донорів.

— Володимир Антків

Тому в програмі було посилено компонент проєктного менеджменту: учасники вчаться працювати над власними ініціативами, готувати заявки та шукати фінансування.

У 2025 році Фонд також реалізував окрему програму підтримки молодих підприємців, яка була відповіддю на потребу допомогти тим, хто бажає розпочати власну справу. У майбутньому цей напрям може бути відновлено або інтегровано до інших молодіжних програм.

Історії успіху: від учасника до менеджера спільноти

Володимир Антків сам є прикладом трансформації. Він приєднався до програми не з першого разу, але його наполегливість була винагороджена.

Я, до речі, той приклад, коли на програму потрапив не з першого, а з другого разу. Спочатку я пробувався в групу до Норвегії, але мене не відібрали. А з другого разу відібрали до групи Польщі. Я йшов на програму, щоб отримати міжнародний досвід, бо мене цікавили децентралізація та екологія.

— Володимир Антків

Під час участі в програмі Володимир особисто познайомився з Богданом Гаврилишиним, який цікавився професійними планами молоді та їхнім баченням застосування отриманих знань. Згодом Антків став координатором локальних навчальних програм у Тернополі, Чернівцях і Львові. З 2023 року він обіймає посаду менеджера спільноти Фонду, яка налічує понад 1600 випускників різних програм, порівняно з приблизно 200 на момент його приєднання.

«Посли європейської молоді»: голос України у світі

Повномасштабне вторгнення також трансформувало роботу мережі «Посли європейської молоді». Після пандемії COVID-19 ініціатива поступово поверталася до офлайн-заходів, але війна знову обмежила можливості для зустрічей. Частина учасників виїхала за кордон, деякі повернулися до України. Водночас зросла потреба інформувати міжнародну спільноту про Україну, її боротьбу проти російської агресії та прагнення до вступу в Європейський Союз.

Ярослав Морозов, національний координатор ініціативи «Посли європейської молоді» в Україні, зазначає:

Використовуючи свої знання англійської та інших іноземних мов, ми комунікували з різними аудиторіями й поширювали інформацію про Україну, про те, що насправді відбувається, за що ми боремося і чому процес європейської інтеграції України є важливим. Тому що фактично через декілька днів після початку повномасштабного збройного вторгнення наша держава подала заявку на вступ до Європейського Союзу. І це яскраво демонструє нашу стійкість і прагнення рухатися до ЄС навіть у таких складних умовах.

— Ярослав Морозов

За його словами, після початку повномасштабної війни значно зріс інтерес молоді до участі в програмі ЄС. Для багатьох кандидатів можливість пояснювати євроінтеграційний шлях України та представляти країну за кордоном стала основним мотивом долучитися до мережі.

Коли ми проводили нові набори до нашої ініціативи, до нас подавалося ще більше кандидатів і кандидаток, ніж раніше. Усі вони на запитання про мотивацію брати участь у цій ініціативі відповідали якраз про необхідність промоції євроінтеграційного шляху України, особливо в умовах великої війни, і про своє бажання на волонтерських засадах організовувати різноманітні освітні події.

— Ярослав Морозов

Українські учасники мережі проводять тренінги, дискусії та моделюють роботу інституцій ЄС у школах і університетах. Вони пояснюють механізми функціонування Європейського Союзу, можливості для навчання, стажувань і волонтерства, а також процеси інтеграції.

Для тих, хто через війну опинився за кордоном, участь у мережі стала також можливістю підтримувати зв’язки з Україною та працювати з міжнародною аудиторією.

Якщо це були представники молоді, які перебували за кордоном на навчанні чи професійних стажуваннях, то вони використовували ці можливості, які в них були, і робили це за кордоном, комунікували з іноземцями, поширюючи знання про Україну.

— Ярослав Морозов

З лютого 2022 року український осередок «Послів європейської молоді» провів понад 700 онлайн- та офлайн-заходів. Серед них — моделювання Європейського парламенту, тренінги про ЄС, молодіжні конференції та панельні дискусії. Представники мережі також співпрацювали з Делегацією ЄС в Україні та брали участь у заходах за участю посолки ЄС Катаріни Матернової.

Синергія співпраці та важливість живого спілкування

Попри складні безпекові умови, організатори прагнуть збільшувати кількість живих зустрічей. Ярослав Морозов пояснює, що після років пандемії та повномасштабної війни можливість особисто спілкуватися, працювати над проєктами та будувати партнерства стала надзвичайно важливою для молоді.

Саме тут співпраця «Послів європейської молоді» з Фондом родини Богдана Гаврилишина набуває особливого значення. Спільні виставки та освітні заходи об’єднують українців, які залишаються вдома, тих, хто живе за кордоном, та молодь з інших європейських країн. Це дає можливість обговорювати не лише європейські цінності, але й те, як відповідальність за суспільство проявляється у повсякденних рішеннях та громадській діяльності.

Софія Муравйова ділиться своїм досвідом:

Для мене ця ініціатива стала можливістю розвиватися не лише професійно, а й особистісно. Тобто працювати, навчатися в міжнародному середовищі.

— Софія Муравйова

Вона також навчилася командної роботи та відповідальності, адже більшість проєктів учасники ініціюють і реалізують спільно. Крім того, Софія отримала можливість представляти Україну на міжнародному рівні.

Я вважаю, що особливо важливим є те, що така ініціатива допомагає молодим людям перейти від зацікавленості до конкретних дій. Реалізовувати власні проєкти, заходи, ініціативи, долучатися до громадського життя, створювати такі можливості для інших людей, які, можливо, ще не так багато знають про них.

— Софія Муравйова

Продовжуючи навчатися, співпрацювати та брати участь у житті своїх громад навіть під час війни, молоді люди втілюють на практиці принципи, закладені в Декларації відповідальності людини. Для України, яка одночасно протистоїть російській агресії та рухається до членства в ЄС, активна участь молоді набуває особливого значення.