Ключові події в Маямі: Пропозиції Трампа Україні та несподіваний поворот
У місті Маямі відбулися переговори щодо завершення війни, які, однак, завершилися безрезультатно. Причиною цьому стало несподіване рішення Дональда Трампа скасувати частину санкцій проти Російської Федерації. Представники президента США запропонували Україні посилені гарантії безпеки, проте в обмін вимагали компроміс щодо окупованих територій. Переговори зіткнулися з перешкодами через угоду США з Росією щодо імпорту дизельного пального. Це рішення викликало обурення серед європейських союзників і ускладнило діалог Києва з Вашингтоном.
Деталі переговорів у Маямі
Шестигодинні консультації в Маямі, в яких взяли участь спецпредставники президента США з питань миру Стів Віткофф та Джаред Кушнер, мали на меті досягти прогресу у формуванні мирного плану. Американська сторона заявила про готовність Дональда Трампа посилити запропоновані Україні заходи захисту від потенційного нового нападу Росії. Особливу увагу приділяли напрацюванню компромісу щодо територій, що перебувають під контролем російських військ, з метою знайти рішення, яке б задовольнило як Київ, так і європейських партнерів.
Перспективи домовленості виявилися під загрозою після рішення Трампа погодитися на скасування санкцій для імпорту сотень тисяч барелів дизельного пального з Росії. Ця угода була укладена в рамках домовленостей з президентом РФ Володимиром Путіним.
Реакція європейських союзників
У зустрічі в Маямі брав участь високий представник Європейського Союзу Бйорн Зайберт. Пізніше він повідомив державам-членам, що учасники переговорів були шоковані угодою щодо дизельного пального. Джерела, знайомі з перебігом зустрічі, повідомили The Telegraph, що Зайберт, який очолює апарат президента Європейської комісії, назвав цю домовленість «непов’язаною» та «несподіваною» під час брифінгу для послів ЄС.
Гарантії безпеки та територіальні питання
До того, як стало відомо про дизельну угоду, представники України та Європи, включно з радником Великої Британії з питань нацбезпеки Джонатаном Пауеллом, обговорювали можливі рішення щодо територіальних питань, надання Україні гарантій безпеки та її подальшого шляху до вступу до ЄС. За даними джерел, США запропонували Україні посилені гарантії безпеки, сподіваючись таким чином зрушити з місця переговори щодо окупованих Росією територій.
Важливо зазначити, що президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував на неприйнятності передачі Росії Донецької та Луганської областей як умови для досягнення миру. Формулювання щодо «посилених» гарантій залишалося доволі розмитим. Однак, згідно з джерелами, вони мали бути ширшими за попередні обіцянки Трампа, які включали залучення американських лів для патрулювання повітряного простору України та передачу супутникових розвідувальних даних для запобігання новому вторгненню Росії.
Українська сторона, за словами джерела, поставилася до нової пропозиції «спокійно». Водночас українські представники та європейські партнери розглядали запропоновані гарантії як фактичну згоду Зеленського на територіальні поступки. Американські представники, ймовірно, шукали альтернативний варіант домовленостей, який би дозволив українській стороні прийняти завершення конфлікту, що триває майже п’ять років.
Мотивація американської сторони та реакція на угоду
Стів Віткофф та Джаред Кушнер повідомили українській делегації, що Володимир Путін на той момент не був готовий до змістовного мирного діалогу. За словами представників Трампа, пропозиція щодо закупівлі російського дизельного пального мала на меті «пом’якшити» позицію Путіна. Це було зроблено для того, щоб продемонструвати економічні вигоди від припинення війни для російської економіки, яка зазнала значного виснаження через бойові дії.
Однак оголошення про цю угоду фактично зруйнувало трансатлантичні домовленості між Трампом та європейськими союзниками щодо посилення економічного тиску на військову машину Кремля. Це також ускладнило відносини американського президента з українським. Один із дипломатів ЄС у коментарі The Telegraph назвав пояснення США про те, що закупівля пального мала допомогти залучити Путіна до переговорів, «нісенітницею».
Сам Трамп назвав американо-російську домовленість, яка передбачає імпорт Сполученими Штатами 2,25 млн барелів дизелю, «правильним вибором для американського народу». Водночас очільник Білого дому намагався покласти на Київ відповідальність за зростання цін, пов’язуючи це з далекобійними атаками на російські нафтопереробні заводи напередодні листопадових проміжних виборів. Варто зазначити, що аналітики вважають, що різке здорожчання енергоносіїв спричинене передусім російським вторгненням до України та ударами США по Ірану.
Позиція США щодо розвідданих та зброї
Представники США також заявили, що Вашингтон може припинити передавати Україні розвідувальні дані та постачати зброю, якщо Київ не припинить атаки на об’єкти нафтової інфраструктури РФ. Попри це, українська влада та європейські партнери Києва вважають удари по російських НПЗ найдієвішим способом відповісти Москві на її безперервні атаки по українських містах.
Наслідки переговорів та майбутні кроки
За підсумками переговорів у Маямі представники трьох делегацій не уклали жодної угоди. Стів Віткофф та Джаред Кушнер перенесли заплановану поїздку до Москви. Вони очікують, що спочатку Володимир Зеленський та Дональд Трамп зможуть врегулювати напруженість у своїх відносинах.
У неділю Трамп оголосив про одностороннє припинення вогню, яке передбачає зупинку ударів по енергетичній інфраструктурі України та Росії. Після цього Зеленський заявив, що російські сили продовжують атакувати енергетичну систему України, хоча Київ зі свого боку дотримується оголошеного Трампом припинення вогню.
Наприкінці цього тижня президент України має відвідати Брюссель. Там він планує закликати європейських лідерів посилити санкційний тиск на Росію та чинити тиск на Володимира Путіна, щоб той виконав заклик США до припинення вогню.
Аналіз ситуації та висновки
На думку політолога Вадима Денисенка, Дональд Трамп діє «ва-банк» і прагне примусити Україну до швидкої угоди до 3 листопада. Він розраховує на капітуляцію України під тиском російських обстрілів та зупинки передачі американських розвідданих. Москва вже скористалася цією ситуацією для нових атак. На тлі виборів у США Україна опинилася перед вибором із двох поганих сценаріїв: піти на пряму конфронтацію або вдатися до імітації угоди в очікуванні завершення виборчого процесу.
