Неймовірне виживання: Історія Весни Вулович
Історія Весни Вулович – це надзвичайний приклад людської стійкості та дивовижного виживання. У 1972 році, у віці 22 років, ця молода сербська бортпровідниця стала єдиною, хто врятувався після падіння з висоти приблизно 10 тисяч метрів під час авіакатастрофи над Чехословаччиною. З 28 людей, які перебували на борту літака, ніхто інший не пережив цю трагедію.
Деталі фатального рейсу
Катастрофа сталася 26 січня 1972 року. Літак McDonnell Douglas DC-9-32 югославської авіакомпанії JAT виконував рейс 367 зі Стокгольма до Белграда з проміжною зупинкою в Копенгагені. Приблизно через 46 хвилин після вильоту з данської столиці, на висоті близько 10 тисяч метрів, літак вибухнув у повітрі. Внаслідок вибуху загинули 27 пасажирів і членів екіпажу.
Дивовижне порятунок
Весна Вулович, яка перебувала на борту як стюардеса, дивом залишилася живою. За даними видання Bored Panda, вона опинилася затиснутою у хвостовій частині літака важким візком для їжі. Цей візок, ймовірно, захистив її від частини ударної хвилі та повітряного потоку після руйнування фюзеляжу. Хвостова частина літака впала на засніжений схил поблизу села Србська Каменице (нині на території Чехії), що, можливо, пом’якшило зіткнення із землею.
Першим, хто знайшов Весну, був Бруно Хонке, колишній військовий медик. Він надав їй першу допомогу до прибуття рятувальників. Після цього її доправили до лікарні в Празі.
Травми та відновлення
Весна Вулович отримала надзвичайно тяжкі травми: перелом черепа, хребців, таза, ребер та ніг. Після катастрофи вона деякий час була паралізована нижче пояса і перебувала в комі. Проте, після приблизно десяти місяців інтенсивної реабілітації, вона дивовижним чином знову почала ходити.
Сама Весна Вулович не пам’ятала ані вибуху, ані самого падіння. Її останній спогад був про те, як вона вітала пасажирів, що сідали на борт у Копенгагені.
Офіційна версія та альтернативні теорії
Згідно з офіційною версією, літак було знищено вибуховим пристроєм, закладеним у валізу в передньому багажному відсіку. Відповідальність за цей акт нібито взяв на себе анонімний співрозмовник, який назвав себе хорватським націоналістом. Однак, конкретних винуватців у цій справі офіційно так і не встановили.
У 2009 році журналісти-розслідувачі висунули альтернативну версію подій. Вони припустили, що літак міг перебувати на значно меншій висоті, близько 800 метрів, коли його випадково збив чехословацький військовий винищувач. Ця версія, однак, не замінила офіційного пояснення катастрофи.
Визнання та подальше життя
У 1985 році Весна Вулович була внесена до Книги рекордів Гіннеса за виживання після падіння з найбільшої висоти без парашута. Після одужання вона хотіла повернутися до роботи бортпровідницею, але авіакомпанія запропонувала їй офісну посаду. З часом Весна Вулович стала відомою громадською активісткою, виступаючи за демократичні зміни та мир у Сербії.
Весна Вулович пішла з життя у Белграді в грудні 2016 року, у віці 66 років. Її історія залишається одним із найвідоміших прикладів неймовірного виживання в екстремальних умовах.
