Зміни в українській економіці: відповідь на російські атаки
Російська Федерація продовжує завдавати ударів по українській економіці, цілячись у промислові підприємства, логістичні центри та енергетичні об’єкти. Ці атаки призводять до значних збитків, проте український бізнес демонструє дивовижну стійкість та здатність адаптуватися до нових, надзвичайно складних умов. Доктор економічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка та голова Advanter Group Андрій Длігач в ефірі “Еспресо” поділився своїми спостереженнями щодо того, як українська економіка трансформується та протистоїть ворожим діям.
За словами Андрія Длігача, Росія, маючи доступ до інформації про український ринок, намагається впливати на нього, визначаючи частки окремих торговельних мереж та виробників. Однак, він наголошує, що у сучасному відкритому світі повністю приховати дані про бізнес є надзвичайно складно.
Питання не в тому, що ми маємо ставати секретнішими. Це дуже складно в сучасному відкритому світі реалізувати. Питання в тому, що ми маємо ставати антикрихкими.
— Андрій Длігач
Суть антикрихкості, яку відзначає економіст, полягає у здатності економіки не просто витримувати удари, а й ставати сильнішою внаслідок них. Це означає, що руйнування логістичних складів чи енергетичних об’єктів не повинно призводити до критичних перебоїв у постачанні товарів чи зупинки діяльності.
Розподілена логістика та кооперація: нові моделі стійкості
Одним із ключових механізмів, що дозволяє українському бізнесу зберігати стійкість, є розвиток розподіленої логістики та кооперативних моделей. Андрій Длігач пояснює, що завдяки таким підходам, коли логістичні ланцюги стають більш розгалуженими та менш залежними від окремих вузлів, втрати в одному секторі можуть швидко компенсуватися.
За рахунок того, що ми побудували розподілену логістику, кооперативні моделі, ми об’єднуємось, ми можемо дуже швидко компенсувати нестачу в одному секторі.
— Андрій Длігач
Це дозволяє мінімізувати дефіцит товарів та підтримувати безперебійне функціонування економіки навіть під тиском.
Відновлення виробництва: приклад трансформаторів
Яскравим прикладом адаптивності української економіки є ситуація з виробництвом трансформаторів. Після російських атак, які значно пошкодили енергетичну інфраструктуру, Україна не лише не зупинилася, але й розвинула власні потужності з виготовлення критично важливого обладнання.
Раніше, як зазначає економіст, очікування постачання трансформаторів від міжнародних партнерів могло тривати від шести місяців до року. Нині ж ситуація кардинально змінилася: вісім українських заводів виробляють необхідне обладнання, що суттєво зменшує залежність від зовнішніх поставок і підвищує енергетичну безпеку країни.
Трансформація сфери торгівлі та прогнози на майбутнє
Російські удари впливають і на сферу торгівлі. Руйнування супермаркетів стимулює розвиток альтернативних форматів, таких як магазини біля дому та системи прямої доставки товарів безпосередньо споживачам. Це свідчить про гнучкість бізнесу, який швидко реагує на зміни потреб споживачів та зовнішні обставини.
Незважаючи на величезні втрати, спричинені війною, великий та середній бізнес в Україні продовжує свою роботу. Однак, прогнози залишаються серйозними. За оцінками Андрія Длігача, сукупні втрати українського бізнесу через війну до кінця 2026 року можуть суттєво перевищити 12 мільярдів доларів.
Ці виклики вимагають консолідованих зусиль як з боку бізнесу, так і з боку держави. Одним із напрямків підтримки бізнесу може стати розгляд можливості підвищення податку на додану вартість (ПДВ) для фінансування системи страхування бізнесу від воєнних ризиків.
Висновок: стійкість та адаптивність як запорука майбутнього
Український бізнес демонструє неймовірну здатність до адаптації та стійкість перед обличчям безпрецедентних викликів. Розвиток розподіленої логістики, зміна моделей торгівлі, відновлення власного виробництва – все це свідчить про трансформацію економіки, яка прагне стати “антикрихкою”. Ці зусилля не лише дозволяють протистояти російським атакам, але й закладають фундамент для відновлення та подальшого розвитку країни в повоєнний період.
