Захист від масованих атак ударними дронами, такими як російські «Шахеди», вимагає комплексного підходу. Сучасні системи протиповітряної оборони не можуть покладатися на один універсальний засіб. Натомість, необхідно створювати багатоешелоновану систему перехоплення, де різні види озброєння діятимуть на різних ділянках маршруту ворожих цілей. Про це йшлося під час обговорення на телеканалі «1+1» за участі командира морської компоненти спецпідрозділу активних дій ГУР МО України «FERRATA» з позивним «Дев’ятий» та авіаційного експерта, авіаблогера Володимира Васильєва.
Росія змінює тактику: виклики для ППО
Російська Федерація постійно вдосконалює тактику застосування ударних дронів. Це проявляється у збільшенні їхньої швидкості, зміні висот польоту та модифікації маршрутів. За словами експертів, противник невпинно шукає слабкі місця у системі протиповітряної оборони, подібно до того, як шукають шпарини у паркані. Тому, як зазначив Володимир Васильєв, “Різні висоти, різні швидкості — різні інструменти”. Це означає, що для ефективного протидії необхідний арсенал різноманітних засобів.
Морські рубежі оборони: роль безекіпажних платформ
«Дев’ятий» наголосив, що групи російських «Шахедів» часто здійснюють заходи з моря, використовуючи річкові артерії. На таких напрямках ефективним рубежем захисту можуть стати безекіпажні платформи (БЕКи), оснащені дронами-перехоплювачами. Ці платформи мають здатність швидко та приховано переміщуватися водними шляхами, займати вигідні позиції на маршрутах ворожих БпЛА, ідентифікувати цілі та атакувати їх. Як приклад, було наведено рішення KATRAN X1.2. За словами «Дев’ятого», ця платформа може нести 23 перехоплювачі, забезпечуючи одночасний пуск 8 дронів з дистанційним керуванням. Такий залп здатен уразити приблизно п’ять-сім «Шахедів».
Таким чином, безекіпажні платформи можуть виступати як мобільні елементи протиповітряної оборони на морських і річкових напрямках. Однак, «Дев’ятий» підкреслив, що це лише один з елементів загальної системи оборони. Для повноцінного захисту необхідне доповнення авіацією, мобільними групами та іншими засобами.
Авіація у протидії «Шахедам»: від винищувачів до турбогвинтових літаків
За даними «Дев’ятого», російські БпЛА можуть наближатися до столиці на висотах від 2 до 5 тисяч метрів зі швидкістю 380–500 км/год, а на висотах від 5 до 10 тисяч метрів — зі швидкістю 230–350 км/год. Не всі ці висотні діапазони ефективно перекриваються дронами-перехоплювачами. Володимир Васильєв пояснив, що деякі швидкісні та висотні російські БпЛА в окремих режимах вже виходять за межі аеродинамічних можливостей вертольотів. Тому значна частина навантаження перекладається на винищувальну авіацію.
Однак, використання винищувачів пов’язане не лише з ресурсними, але й з фінансовими витратами. За оцінками Васильєва, вартість години польоту винищувача становить приблизно 23–25 тисяч доларів (без урахування застосування озброєння), Мі-8 — близько 5–6 тисяч, а легкого турбогвинтового літака — приблизно 1,5 тисячі доларів.
Саме легкі турбогвинтові літаки експерт пропонує використовувати як додатковий засіб боротьби з ударними БпЛА. Такі машини існують і стають дедалі затребуванішими у світі. Країни змушені адаптувати свою авіацію до нової загрози — відносно дешевих ударних дронів. Для України це могло б принести подвійний ефект: здешевити перехоплення «Шахедів» та зменшити навантаження на винищувачі.
Васильєв зазначив, що Україна вже працює в цьому напрямку, і кваліфіковані пілоти, здатні керувати такими літаками, є. Таким чином, ключовим питанням стає не стільки наявність технології, скільки розробка рішень для інтеграції таких машин до системи протиповітряної оборони.
Інтегрована система захисту: логіка послідовних рубежів
Логіка, запропонована «Дев’ятим» та Володимиром Васильєвим, полягає у поступовому знищенні груп «Шахедів» протягом усього їхнього польоту до цілі. На морських та річкових ділянках це будуть БЕКи з дронами-перехоплювачами. На інших сегментах маршруту та висотах — мобільні групи, інші перехоплювачі та легка авіація. На фінальному етапі — винищувачі та традиційні засоби ППО. Як наголосив «Дев’ятий», бойова робота має починатися вже від кордону.
Підрозділ «FERRATA» вже активно долучається до побудови одного з таких рубежів, використовуючи роботизовані морські платформи та дрони-перехоплювачі. Однак, головна думка обговорення виходить за межі можливостей одного підрозділу чи виду озброєння. Захист від масованих дронових атак — це не пошук єдиного «купола» захисту. Це система послідовних рубежів, кожен з яких має нейтралізувати свою частину цілей, не даючи їм досягти українських міст.
Контекст: Російська інфраструктура для дронових атак
Варто зазначити, що Росія активно розбудовує інфраструктуру спеціалізованих дроно-портів у тимчасово окупованому Криму. Ця діяльність спрямована на посилення атак на українські міста, прибережну інфраструктуру Одещини та Миколаївщини, а також на цивільне судноплавство. За даними аналітиків, на узбережжі озера Донузлав виявлено щонайменше 21 захищений елінг, обладнаний для утримання та обслуговування безекіпажних катерів (БЕКів).
Хоча Росія розпочала розвиток цього типу озброєння ще у 2022 році, з 2025 року почастішали випадки застосування російських БЕКів. Це пов’язано з вирішенням проблем зі зв’язком. Наразі активного бойового використання з нової бази не фіксують, що свідчить про проведення випробувань та підготовку до майбутнього розгортання.
