Європейський механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) викликає значні дискусії, а британські ЗМІ, зокрема Financial Times, розглядають його як форму тарифного захисту для європейських виробників, незважаючи на позиціонування ЄС як кліматичного інструменту.
CBAM: Основні положення та дата введення в дію
CBAM передбачає, що імпортери певних товарів, включаючи сталь, алюміній та інші, повинні сплачувати за вбудовані в продукцію викиди CO₂. Це відбувається через придбання відповідних сертифікатів, вартість яких прив’язана до ціни вуглецю в Європейському Союзі. Наразі ця ціна становить близько 80 євро за тонну CO₂.
Важливо зазначити, що з 1 січня 2026 року CBAM буде в повній мірі застосовуватися до української продукції. Цей факт викликає особливе занепокоєння, враховуючи, що Україна перебуває в умовах повномасштабного вторгнення, агресії Росії проти її енергетики та промисловості, що значно обмежує можливості для екологічної модернізації.
Паралелі з американськими митами: Економічна мета
Автор матеріалу у Financial Times, який також є послом США при ЄС, проводить паралелі між CBAM та американськими митами на сталь та алюміній, запровадженими з міркувань національної безпеки. На його думку, обидва механізми мають схожу економічну мету: підвищити вартість імпорту та захистити внутрішніх виробників від іноземної конкуренції.
Він зазначає, що CBAM створює додаткові витрати для імпортної продукції, надаючи перевагу європейським виробникам, які вже сплачують за викиди в рамках системи торгівлі квотами ЄС.
Суперечності в позиції ЄС: Протекціонізм під іншою назвою?
У матеріалі також наголошується на суперечностях у позиції Брюсселя. Європейський Союз часто критикує США за застосування тарифів до продукції зі сталі та алюмінію, але водночас запроваджує CBAM, який, на думку авторів, має аналогічний протекціоністський ефект.
Тариф є тарифом, навіть якщо він має іншу назву.
— зазначає автор, підкреслюючи, що ЄС ризикує втратити довіру як прихильник правил міжнародної торгівлі, якщо одночасно критикуватиме протекціонізм США та застосовуватиме подібні інструменти.
На думку автора, CBAM може погіршити конкурентоспроможність імпортної сталі та алюмінію на європейському ринку, особливо для країн, де відсутня аналогічна система ціноутворення на викиди. Крім того, розширення переліку товарів, на які поширюватиметься CBAM, суперечить зобов’язанням ЄС щодо скорочення промислових тарифів та нетарифних бар’єрів.
Вплив на Україну та майбутні перспективи
Для України, яка переживає складні часи через військову агресію, введення CBAM може стати додатковим фінансовим тягарем. Відсутність можливості для масштабної екологічної модернізації промисловості в умовах війни робить цей механізм ще більш обтяжливим.
Виникає питання, чи зможе Україна адаптуватися до нових вимог CBAM, особливо зважаючи на економічні та логістичні виклики, спричинені війною. Це питання потребуватиме уважного розгляду та, можливо, пошуку спільних рішень з європейськими партнерами.
