В Україні триває воєнний стан та мобілізація. Важливо розуміти, хто має право на бронювання від призову та як цей процес відбувається. Розглянемо ключові аспекти бронювання у 2026 році, порядок його оформлення, відповідальність роботодавців та нюанси, пов’язані зі зміною місця роботи.
Що таке бронювання та чим воно відрізняється від відстрочки
Бронювання є спеціальним механізмом, що надає відстрочку від призову під час мобілізації. На відміну від звичайної відстрочки, яка базується на сімейних, особистих або інших життєвих обставинах військовозобов’язаного, бронювання ґрунтується на його професійній значущості для держави. Це означає, що його робота є надзвичайно важливою для функціонування певних підприємств, установ або для потреб Збройних Сил України.
Порядок бронювання військовозобов’язаних регулюється статтею 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та постановою Кабінету Міністрів України №76.
Хто має право на бронювання?
Бронювання поширюється на працівників підприємств, установ та організацій, які визнані критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або для функціонування економіки держави.
Як оформлюється бронювання?
Важливо розуміти, що військовозобов’язаний не може самостійно звернутися за оформленням бронювання. Цю процедуру має ініціювати виключно роботодавець.
Керівник критично важливого підприємства, установи чи організації або уповноважена ним особа подає необхідну інформацію через портал «Дія». Таким чином, працівник повністю залежить від того, чи має його роботодавець статус критично важливого підприємства та чи прийме керівництво рішення подати його кандидатуру на бронювання.
Термін дії бронювання
Для працівників критично важливих підприємств бронювання може надаватися строком до 12 місяців. Після закінчення цього періоду процедуру необхідно проходити повторно, за умови, що працівник і надалі відповідає критеріям для бронювання.
Відмінності між бронюванням та відстрочкою
Хоча обидва механізми надають тимчасовий захист від призову під час мобілізації, вони суттєво відрізняються.
- Відстрочка є індивідуальним правом військовозобов’язаного. Вона може бути пов’язана зі станом здоров’я, навчанням, сімейним статусом, необхідністю догляду за близькими тощо. Ініціювати оформлення відстрочки має сам громадянин.
- Бронювання, як зазначалося вище, пов’язане з роботою на критично важливому підприємстві. Процедуру розпочинає роботодавець, і саме бронювання прив’язане до конкретного місця роботи.
Медичний огляд для заброньованих осіб
Військовозобов’язані, які мають чинну відстрочку від призову або бронювання, зазвичай не направляються на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією (ВЛК). Це передбачено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року.
Однак, законодавство передбачає винятки, коли військовозобов’язаний із чинною відстрочкою або бронюванням може пройти медичний огляд:
- Якщо він приймається на військову службу за контрактом.
- Якщо він був визнаний обмежено придатним та не пройшов повторний медичний огляд (за винятком осіб з інвалідністю, визнаних такими у встановленому порядку).
- Якщо він самостійно виявив бажання пройти медичний огляд.
Нюанси зміни роботи для заброньованих працівників
Ситуація, коли заброньований працівник переходить з одного критично важливого підприємства на інше, потребує особливої уваги. Навіть якщо звільнення з попереднього місця роботи відбувається одразу після працевлаштування на нове, це не гарантує безперервного захисту від мобілізації.
Процес анулювання та нового бронювання
Юристка Адріана Чвартацька пояснює, що між припиненням старого бронювання та оформленням нового може виникнути певний часовий проміжок. Підставою для анулювання бронювання є звільнення працівника. Після передачі роботодавцем відомостей про звільнення до Пенсійного фонду України, ця інформація потрапляє до реєстру бронювання, і бронювання анулюється (зазвичай протягом 24 годин).
“Саме цей період є найбільш ризиковим для військовозобов’язаного. Відповідно, існує ризик отримання повістки та мобілізація.”
— Адріана Чвартацька
Важливо розуміти, що законодавство не передбачає гарантованого перехідного періоду, протягом якого військовозобов’язаний автоматично залишався б захищеним від мобілізації після звільнення. Новий роботодавець не може оформити бронювання одразу, якщо в системі працівник ще значиться заброньованим за попереднім місцем роботи. Спочатку має завершитися процедура анулювання старого бронювання. Лише після цього нове підприємство може подати документи для оформлення нового статусу. Розгляд заяви через портал «Дія» може тривати до 72 годин.
Отже, працівнику, який переходить на інше критично важливе підприємство, доводиться чекати на припинення попереднього бронювання, а потім – ще до трьох діб на оформлення нового.
Припинення бронювання до фактичного звільнення
В окремих випадках бронювання працівника може бути припинено ще до його фактичного звільнення. Це відбувається, якщо підприємство має дотримуватися встановленого ліміту щодо кількості працівників, яких воно може забронювати. У такому разі, щоб забронювати іншого працівника замість того, хто планує звільнитися, компанія може спочатку анулювати чинне бронювання першого співробітника, а вже потім подати документи на нового.
Юристка наголошує, що під час переходу з одного підприємства на інше необхідно враховувати цей проміжок часу. Не варто розраховувати на те, що новий статус автоматично почне діяти з першого робочого дня.
Перегляд статусу критично важливих підприємств
В Україні розпочався масштабний перегляд статусу критично важливих підприємств. Вони мають повторно підтвердити свій статус та відповідати актуальним вимогам, щоб не втратити право бронювати своїх працівників від мобілізації.
Причини перегляду та нові критерії
За словами юриста Нікіти Муренка, однією з причин перегляду є велика кількість заброньованих працівників, тоді як держава потребує додаткової мобілізації.
“Коротка відповідь на питання, навіщо це зробили: зарезервованих працівників дуже багато, а державі потрібно мобілізувати людей. Що було не так із самою процедурою — сказати складніше. Вона була досить прозорою та зрозумілою.”
— Нікіта Муренко
На думку Муренка, сама процедура визначення підприємств критично важливими потребує цифровізації, тоді як процес бронювання працівників уже успішно переведено в цифровий формат через портал «Дія».
Для бізнесу змінилися як пакет документів, так і критерії відповідності. Однією з найбільш помітних змін стало підвищення вимоги щодо середньої зарплати працівників – майже до 26 тисяч гривень.
Процедури підтвердження та отримання статусу
Існує дві процедури: підтвердження вже наявного статусу критично важливого підприємства або отримання нового рішення. До 1 вересня кожне підприємство, яке має цей статус, має підтвердити свою відповідність новим вимогам.
Якщо чинний статус закінчується у вересні, доцільно одразу подавати документи на отримання нового рішення. Пакет документів для обох процедур значною мірою однаковий.
“Водночас підприємство може не підтверджувати чинний статус, а відразу повторно подати документи для отримання нового рішення ще на рік. Тут усе залежить від того, який варіант обере саме підприємство.”
— Нікіта Муренко
Вибір між підтвердженням чинного статусу та отриманням нового рішення залежить від того, коли саме закінчується чинний статус підприємства. Компанії мають враховувати ці терміни для своєчасного виконання необхідних процедур.
