Росія готує нову балістику: Жданов попередив про нову загрозу для України
Російські обстріли України тривають, і в ніч проти 22 жовтня відбулася чергова масована атака на Київ. Цей удар стався одразу після заяв президента США Дональда Трампа про можливість досягнення миру. На тлі цих подій українська розвідка попереджає про значні запаси ракет у РФ: до 700 балістичних та кілька тисяч крилатих. Особливу тривогу викликає інформація про випробування Росією нової балістичної ракети дальністю до 800 км. Військовий експерт Олег Жданов у коментарі ТСН.ua розповів, чого очікувати від російських обстрілів, чи готує Москва нові зимові атаки та які українські регіони можуть опинитися під загрозою.
Атака на Київ як відповідь на мирні ініціативи
Олег Жданов вважає, що нічна атака на Київ є прямою відповіддю Володимира Путіна на дипломатичні зусилля американської сторони. На думку експерта, Росія демонструє свою відмову від військового тиску як інструменту досягнення домовленостей.
До речі, сьогоднішня ніч — це яскрава відповідь Путіну на ті мирні пропозиції, які Віткофф повіз до Росії. Цим доволі масованим ракетним ударом у чотири хвилі Путін відповів.
— Олег Жданов, військовий експерт.
Жданов підкреслив, що нинішні переговорні ініціативи Дональда Трампа не означають готовності Кремля до компромісів. Президент РФ висуває територіальні вимоги і відмовляється від переговорів до їх задоволення.
Путін сказав, що поки він не завоює Донбас або поки ми не виведемо війська з Донбасу, він взагалі не сяде ні з ким розмовляти. Це було зрозуміло для нормальних людей від самого початку.
— Олег Жданов, військовий експерт.
Україна, на думку Жданова, не може відмовитися від участі в дипломатичних процесах, поки адміністрація Трампа зберігає значний вплив на міжнародній арені. Київ змушений брати участь в обговореннях, навіть якщо позиція Москви незмінна.
Ми не можемо відмовитися від участі в цих пропозиціях Трампа, поки він ще при владі в повному обсязі. Тому ми граємо в ту саму гру, яку він нам нав’язує: давайте швидко домовимося про припинення вогню. Тому така ситуація на сьогоднішній день.
— Олег Жданов, військовий експерт.
Росія, ймовірно, намагається затягувати процес, очікуючи на зміни в американській політиці, а Путін продовжує діяти відповідно до власних цілей, не поспішаючи йти на домовленості.
Накопичення ракет: реальність та міфи
Коментуючи інформацію про накопичення Росією сотень балістичних і тисяч крилатих ракет, Олег Жданов закликає розрізняти ці типи озброєння. Він вважає, що значний запас крилатих ракет виглядає реалістичним, тоді як дані про сотні балістичних ракет потребують уточнень. За оцінками експерта, Росія може виробляти приблизно 50–70 балістичних ракет на місяць.
Під час нічної атаки на Київ, за його оцінкою, було використано близько 20 балістичних ракет, зокрема «Іскандери» та «Циркони», не враховуючи С-400.
Звідки у них там з’явилися сотні — це питання до нашої розвідки. Наскільки я пам’ятаю, наприкінці серпня — на початку вересня та сама наша розвідка казала, що їх є всього-на-всього декілька сотень.
— Олег Жданов, військовий експерт.
Натомість накопичення крилатих ракет видається більш імовірним, враховуючи співвідношення виробництва та використання. Росія виробляє близько 100 крилатих ракет Х-101 щомісяця, але застосовує їх не в таких обсягах. Під час одного з останніх ударів, за словами Жданова, було використано лише близько двох десятків таких ракет.
А в них було на момент оголошення цих цифр 400 „Калібрів“ і приблизно стільки ж Х-101. „Калібри“ вони теж випускають по чотири чи максимум вісім ракет раз на місяць. Тут накопичення може бути.
— Олег Жданов, військовий експерт.
Цілі російських атак: енергетика та економіка
Жданов припускає, що Росія продовжить завдавати ударів по українській енергетичній інфраструктурі. Це, на його думку, частина стратегії Кремля, спрямованої на економічне виснаження України та примушення керівництва до підписання угоди на умовах Москви, оскільки на фронті успіхів досягти не вдається.
Те, що Путін буде вибивати у нас енергетику і продовжувати це робити, на жаль, я думаю, що так воно і буде. Тому що він зрозумів, що на фронті вони не можуть досягти особливих успіхів. Тому треба валити економіку. Він це і робить.
— Олег Жданов, військовий експерт.
Балістика проти крилатих ракет: ефективність української ППО
Росія використовує балістичні ракети як один із найефективніших інструментів тиску, пояснює Жданов, враховуючи можливості української протиповітряної оборони. Крилаті ракети українські захисники перехоплюють відносно ефективно, і Україна працює над підвищенням результативності боротьби з ударними безпілотниками, зокрема реактивними «Шахедами».
Далі Києва вони фактично не дістають на сьогоднішній день балістикою. А решту типів ракет, ті ж самі крилаті, ми збиваємо більш-менш. Сьогодні ми намагаємося вже навіть по реактивних „Шахедах“ подолати 80-відсотковий бар’єр ефективності збиття.
— Олег Жданов, військовий експерт.
Балістичні ракети становлять серйознішу проблему. Їхня дальність дозволяє завдавати ударів по Києву та частині Київської області, хоча й не охоплює її повністю.
Тому єдине ефективне — це балістика. Балістика дістає, і то не всю Київську область покриває, але покриває. І тому Росія намагається бити по нас балістичними ракетами як найбільш ефективним засобом тиску в плані руйнування економіки і примушення до підписання угоди на умовах Москви.
— Олег Жданов, військовий експерт.
Путін, за словами Жданова, вже не зважає на дипломатичні ініціативи Трампа і продовжує військовий тиск для досягнення поступок.
Нова загроза: балістичні ракети з розширеною дальністю
Окрему загрозу становлять спроби Росії збільшити дальність балістичних ракет «Іскандер». Хоча випробування тривають, інформації про їхній хід недостатньо для однозначних висновків. Експерт припускає, що навіть якщо випробування завершаться до грудня, для масового виробництва знадобиться додатковий час, тому перші зразки нової ракети можуть з’явитися не раніше початку 2027 року.
Те, що вони намагаються збільшити дальність „Іскандерів“, — це цілком зрозуміло. Але на сьогодні дуже мало інформації стосовно того, як ідуть випробування. І якщо вони до грудня закінчать ці випробування, то треба буде ще розгорнути масове виробництво. А це може бути не раніше весни наступного року.
— Олег Жданов, військовий експерт.
Створення нового ракетного озброєння — це складний процес, який вимагає часу. Жданов звернув увагу на брак публічної інформації про перебіг російських випробувань, що ускладнює оцінку реальної загрози.
Це не так просто робиться. Так, вони над цим працюють. На жаль, на відміну від нас, ми все лише слухаємо про нашу балістику. Вже майже скоро четвертий рік піде. А вони, на жаль, практично розробляють ці ракети.
— Олег Жданов, військовий експерт.
Жданов сподівається, що нова російська розробка зіткнеться з проблемами, але закликає не недооцінювати можливості противника.
Збільшення дальності балістичних ракет може суттєво розширити географію потенційних ударів. Ракета зі збільшеною дальністю до 800 км може становити загрозу для центральних і західних областей України, зокрема Хмельницької, Рівненської, Вінницької та Черкаської областей. Якщо пуски здійснюватимуться з окупованого Криму, потенційна зона ураження охопить південні регіони, включаючи Одесу, Чернівці, Івано-Франківську та Миколаївську області.
Жданов вважає, що питання протидії балістичним ракетам залишається одним із найскладніших для української ППО. Україна потребує власних засобів перехоплення та практичних результатів міжнародної співпраці. Він згадав про ракету Aster 30 для комплексу SAMP/T, яка потенційно може перехоплювати балістичні цілі, але строки її виробництва залишаються невизначеними.
А де Aster 30 — ракета, про яку ми домовлялися з Францією та Італією для комплексу SAMP/T? Начебто вона теж може перехоплювати балістику, але поки що єдине, що я бачу, — Макрон підтвердив передавання ліцензії на її виробництво. Коли ми зможемо це налагодити — величезне питання.
— Олег Жданов, військовий експерт.
Під час нічної атаки на Київ фіксувалися пуски балістичних ракет, і відсутність достатніх можливостей для їх перехоплення залишається серйозною проблемою.
Так що поки що балістика у нас, як сьогодні вночі фіксували наші канали, зокрема й від військових: пуски балістики — падає на Київ, ціль, падає на Київ, ціль. На жаль, це наше сьогодення.
— Олег Жданов, військовий експерт.
Зимові атаки: чи є реальна загроза масованого застосування крилатих ракет?
Жданов вважає, що накопичення крилатих ракет не обов’язково означає підготовку до їх масованого застосування взимку. Він пояснює це не лише можливостями виробництва, а й технічними обмеженнями російської армії, зокрема проблемами з носіями ракет — літаками стратегічної авіації та кораблями. Російські війська частіше здійснюють пуски «Калібрів» із Каспійського моря, уникаючи Чорного через значні втрати.
Тут декілька чинників. Вони і не можуть, тому що є проблеми з технічним станом, з носіями, з літаками стратегічної авіації і з морськими носіями ракет „Калібр“. Ви ж дивіться, вони з Каспійського моря вже „Калібри“ пускають і майже не пускають їх з акваторії Чорного моря, тому що ми там майже все повибивали.
— Олег Жданов, військовий експерт.
Стан російської стратегічної авіації також викликає сумніви: літаки, що використовуються для запусків крилатих ракет, виробили значну частину свого ресурсу. Важливим фактором, що впливає на інтенсивність російських ударів, є ефективність української ППО. Коли Україна має змогу залучити достатньо авіації для перехоплення, результативність збиття ракет наближається до 100%. Тому сам факт накопичення ракет не свідчить про неодмінний надмасований удар у період зимових морозів.
Ні, нові Ту-95 не народяться. А відремонтувати до такого, скажімо, гарного стану наявні — це неможливо, тому що немає виробництва цих літаків у Російській Федерації вже років, мабуть, 30. Ще з моменту розпаду Радянського Союзу виробництво цих літаків припинено.
— Олег Жданов, військовий експерт.
Росія, ймовірно, продовжить використовувати ракетні удари для тиску на Україну, передусім намагаючись завдавати шкоди енергетичній інфраструктурі. Однак можливості армії РФ здійснювати масовані атаки залежать не лише від кількості накопичених ракет, а й від технічного стану носіїв, обсягів виробництва та ефективності української ППО.
