Виклики української протиповітряної оборони
Україна перебуває у стані напруженої боротьби з часом, намагаючись протистояти зростаючій кількості російських балістичних ракет. Ситуація ускладнюється критичним виснаженням запасів високоточних ракет для систем протиповітряної оборони, таких як Patriot. Попри європейську допомогу та розробку нових перехоплювачів, для повноцінної протидії російським ударам потрібен час, якого вкрай бракує.
Українське небо стало ареною безпрецедентних випробувань. Наприкінці серпня місто зазнало масованих атак: п’ять днів поспіль, аж до 1 вересня, хвилі реактивних безпілотників безперервно атакували, після чого слідували запуски балістичних ракет. Росія використовує дрони як засіб для перевантаження українських радіолокаційних систем перед ракетним ударом. Ці інтенсивні атаки тривали майже до 6 вересня, коли було зроблено коротку паузу, щоб забезпечити безпеку прибуття американських посланців до Києва. Одразу після їх від’їзду атаки відновилися, що призводить до загибелі цивільних.
Нові російські дрони та дефіцит озброєнь
Україна змушена протидіяти новим, значно швидшим російським дронам типу «Герань-4» та «Герань-5», які здатні розвивати швидкість до 600 км/год. Їхнє виробництво сягає близько 3 000 одиниць на місяць. Турбореактивні двигуни для цих дронів переважно постачаються з Китаю, хоча частина виготовляється в Росії з використанням контрабандних західних 3D-принтерів. Ці апарати, а також більші «Бандеролі», більше схожі на дешеві крилаті ракети.
Водночас українські винищувачі F-16 відчувають гостру нестачу американських ракет AIM-120 та AIM-9, які є критично важливими для збиття звичайних крилатих ракет. Для перехоплення реактивних дронів Україна працює над розробкою власних перехоплювачів.
Ситуація з балістичними ракетами є значно складнішою. Протягом перших восьми днів серпня з 57 випущених ракет вдалося збити лише одну. Запаси перехоплювачів Patriot PAC-3, які є єдиним ефективним засобом проти балістичних загроз в арсеналі країни, практично вичерпані. Росія ж, навпаки, нарощує виробництво балістичних ракет та реактивних дронів.
Проблема нестачі ракет для Patriot пов’язана з тим, що війна, яку розв’язав Дональд Трамп проти Ірану, суттєво вичерпала власні запаси США. Жодна країна не готова віддавати свої перехоплювачі без перспективи швидкого поповнення.
Українські пілоти F-16 змушені економити ракети AIM-120 AMRAAM та AIM-9 Sidewinder, які також використовуються наземними комплексами NASAMS. Світове виробництво цих ракет не встигає за попитом. У критичних випадках пілоти F-16 змушені покладатися на 20-мм гармати M61A1 Vulcan, що значно підвищує ризики, особливо під час нічних вильотів.
Нові системи ППО та довгострокові рішення
Наприкінці року Україна очікує отримати дві батареї франко-італійських комплексів SAMP/T з ракетами Aster. Наступного року до них додадуться вісім новіших систем SAMP/T NG, оснащених передовим радаром для кінцевої стадії наведення, здатних протидіяти кільком маневруючим балістичним цілям. Бойова частина ракети Aster вибухає поруч із ціллю, на відміну від принципу прямого влучання «hit-to-kill» PAC-3. Французькі джерела стверджують, що SAMP/T за деякими параметрами перевершує Patriot і коштує значно дешевше. Проте, експерт Фабіан Хоффман зазначає, що ефективність SAMP/T NG ще має бути доведена у реальних бойових умовах.
Європейський виробник MBDA нарощує випуск ракет Aster, але повна потужність у 300 одиниць на рік буде досягнута лише до 2028 року. Україна могла б отримати ліцензію на виробництво Aster, але це також вимагає часу.
Справжнім проривом може стати пан’європейська програма Freyja, яку очолює Україна. Її мета — надати Україні та союзникам значно дешевшу та масовішу альтернативу Patriot PAC-3, інтегровану зі стандартами НАТО. Головним розробником є українська компанія Fire Point, яка створює новий перехоплювач на базі своєї ракети FP-7. Сенсори, системи наведення та управління постачатимуть 12 європейських оборонних компаній. Компанія прогнозує перше успішне перехоплення балістичної ракети до середини 2027 року. Меттью Бінт з IISS вважає, що операційні спроможності Freyja з’являться не раніше 2028 року.
Стратегії протидії та майбутні розробки
Наразі Україна мусить застосовувати два основні сценарії: зміцнення та маскування інфраструктури, а також накопичення запчастин; і стратегія «left-of-launch» (знищення до запуску), яка передбачає удари по заводах-виробниках та пускових установках ще до моменту пострілу.
У найближчі місяці Україна розраховує отримати власні нові балістичні ракети, зокрема «Сапсан», а також FP-7 та FP-9 від Fire Point. Очікується, що їхня висока швидкість дозволить ефективніше знищувати мобільні пускові установки росіян до зміни позиції.
Меттью Бінт наголошує на важливості зосередження на атаках на заводи, що виробляють критично важливі компоненти. Україна вже завдала удару по заводу в Брянську, який виробляв електронні компоненти для ракет «Іскандер». Багато подібних підприємств у РФ залишаються слабо захищеними.
