Кореспондентка ТСН Наталя Нагорна вирушила до найгарячіших точок української передової, щоб на власні очі побачити реальний стан справ на Донеччині. Її репортаж розкриває складну картину бойових дій, логістичні виклики та неймовірну стійкість українських захисників.
Напруга у прифронтових містах
Атмосфера у прифронтових містах Донецької області стає дедалі напруженішою. Наталія Нагорна зазначає, що з кожним днем Краматорськ стає порожнішим, на вулицях з’являється все більше маскувальних сіток, а лінія фронту наближається. Містом переважно рухається військовий транспорт: броньовані автомобілі, квадроцикли та армійські вантажівки. Повітряна тривога та аварійне відключення електроенергії вже стали буденністю, а гул генераторів — постійним фоном. Багато кав’ярень та магазинів припинили роботу через постійну небезпеку, хоча деякі, як-от крамниця з патріотичною символікою, продовжують працювати “по обстановці”.
Логістика та дрони: новий фронт боротьби
У підвалі житлового будинку, який нещодавно постраждав від ворожого дрона, невтомно працює пошта батальйону «Алькатрас» 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Бійці готують посилки для своїх побратимів на передову, які будуть доставлені за допомогою безпілотників. Цей специфічний вид доставки успішно функціонує вже кілька місяців, адже пішки доставити необхідне через щільний вогонь неможливо. Військові наголошують на критичній важливості забезпечення бійців на «нулі» всім необхідним, від води до акумуляторів для радіостанцій.
Дуже багато ворожої техніки навколо, багато позицій противника набитих, але нам вкрай необхідно, щоб наші хлопці на передовій мали абсолютно все для знищення ворога і для забезпечення власних потреб — і воду, і їжу. Все буде Україна!
— Військовий
Квадрокоптер, який слугує для доставки, ретельно ховають під маскувальною сіткою, щоб захистити від ворожих FPV-камікадзе.
Костянтинівка та Дружківка: боротьба за кожну вулицю
93-тя бригада «Холодний Яр» захищає Костянтинівський напрямок. Місто понад рік перебуває під безперервними штурмами російських окупантів, а українські воїни героїчно тримають оборону. Бійці визнають: “Наші сили там є, але і противник там теж присутній. Зараз безпосередньо у Костянтинівці тривають важкі міські бої, а воювати в місті — це завжди надзвичайно важко”.
Напрямок стає ще складнішим через появу нових підрозділів противника, таких як «Рубікон», які цілеспрямовано атакують українську логістику. Сусідня Дружківка, ще минулого літа відносно мирний тил, стрімко перетворюється на зруйноване місто. Пересування автомобілем тут можливе лише на високій швидкості, покладаючись на вдачу. Антидронова рушниця стала головною зброєю проти ворожих FPV-дронів.
Інженерні інновації на передовій
У Дружківці діє унікальна інженерна майстерня. Військовий інженер «Омар» та його побратими модернізують озброєння, збільшуючи потужність фабричних боєприпасів. Вони адаптували технологію російського дрона «Молнія», створюючи бойові комплекти вагою до 7 кілограмів, здатні знищувати командні пункти та склади противника. Водночас, інші типи боєприпасів максимально полегшуються для досягнення максимальної дальності польоту — до 50 кілометрів, що дозволяє вражати ворожі цілі в глибокому тилу.
Ми повністю перейняли технологію російського безпілотника типу „Молнія“ і тепер переносимо це обладнання в наші реалії. Проводимо перший тест — уже замовляємо спеціальну катапульту і будемо випробовувати розробку безпосередньо на ворогові. Якщо звичайний дрон раніше міг зупинити хіба що вантажну фуру, то зараз вага нашого бойового комплекту (БК) виростає до 7 кілограмів. Завдяки цьому ми можемо вщент розвалити командний пункт, де сидять окупанти, та ефективно працювати по їхніх тилових складах.
— «Омар», військовий інженер
Часів Яр: критична ситуація та незламна оборона
Ситуація у Часовому Ярі залишається надзвичайно складною. Запеклі бої за стратегічне місто тривають вже три роки. Противник масовано застосовує авіацію, скидаючи КАБи, та цілодобово б’є артилерією, стираючи місто з лиця землі. Незважаючи на заяви російської пропаганди, українські оборонні позиції в місті залишаються активними та щодня завдають значних втрат ворогу. Однак, логістика та забезпечення цих позицій є надзвичайно складними, а деякі бійці перебувають на передовій без ротацій вже близько року.
Військові медики бригади констатують колосальний обсяг роботи, а переважна більшість поранень спричинені ударами ворожих безпілотників. На Новопавлівському напрямку стабілізаційні пункти також переповнені, переважно через кульові поранення, отримані під час важких контратак та штурмів.
Евакуація та медична допомога
Керівниця медичної служби «Ульф» 59-ї окремої мотопіхотної бригади Аліна Михайлова наголошує, що кожна евакуація з поля бою — це смертельно небезпечний виклик. Вона розповідає про успішну, але вкрай складну евакуацію бійця з важкою ампутацією верхньої кінцівки, який у критичному стані був доставлений до передового хірургічного пункту.
Був поранений із нашої бригади — важка ампутація верхньої кінцівки. Він у критичному стані тільки-но доїхав до нашого передового хірургічного пункту. Ми завжди намагаємося евакуювати важких пацієнтів супершвидко. І те, що цього суперважкого бійця вдалося вчасно і живим довезти до лікарів — це для всієї нашої служби велика честь і справжня радість.
— Аліна Михайлова, керівниця медслужби «Ульф» 59-ї ОМПБр
Прикордоння Дніпропетровщини: руйнування сіл
У прикордонних районах Дніпропетровщини тривають активні бойові дії. Ворог нещадно руйнує українські села важкими авіабомбами. Командир 67-ї окремої механізованої бригади Олександр Шаптала зазначає, що на Олександрівському напрямку ворожі штурми вдалося відбити, тому окупанти перекинули резерви на суміжні напрямки, не зважаючи на втрати.
З позитивних новин, противнику стає дедалі важче технічно воювати: з’явилися серйозні проблеми з паливом, що через два тижні може перерости у справжню логістичну кризу. Однак, командир 31-ї окремої механізованої бригади Іван Шаламага стримано оцінює ситуацію, зазначаючи, що просування вперед ускладнюється специфікою рельєфу. Росіяни продовжують нещадно нищити села артилерією та авіацією, змушуючи місцеве населення масово тікати. За останніми даними, дальність ураження нових авіабомб значно зросла, що призвело до виїзду майже всього цивільного населення з прикордонних сіл.
Ворог трохи зменшив відсоток використання звичайних КАБів, натомість суттєво збільшилася планерність та дальність ураження їхніх нових авіабомб — дальність стала значно більшою. Через це практично все цивільне населення з прикордонних сіл на сьогоднішній день уже виїхало.
— Іван Шаламага, командир 31-ї ОМБр
Місцеві мешканці трималися за свої домівки до останнього, але жорстокі руйнування роблять життя в селах неможливим. Волонтери допомагають з евакуацією та вивезенням майна.
Роботизовані комплекси: майбутнє евакуації
У цих пекельних умовах доставка боєприпасів, їжі та води на передові позиції здійснюється за допомогою сучасних наземних роботизованих комплексів (НРК). На цьому напрямку ставляться світові рекорди за кількістю евакуйованих поранених бійців за допомогою НРК. За місяць під вогнем роботизованими платформами було успішно евакуйовано 91 пораненого військовослужбовця.
Чи закінчиться війна?
Наприкінці поїздки, кореспондентка ставить складне питання командиру бригадної артилерійської групи «Азова», Герою України, щодо шансів на швидке завершення війни.
Активні бойові дії як такі рано чи пізно мають зупинитися. Але війна як глобальне протистояння триватиме допоки у нас за кордоном залишається такий сусід із такою агресивною позицією. Мені здається, що людей у глибокому тилу найбільше цікавить саме питання — коли нарешті зупиняться саме бойові дії на землі. Я військовий, я не займаюся політикою. У нас на цій війні вже загинуло дуже багато побратимів, тому для кожного з нас ця війна — справа особиста.
— Командир бригадної артилерійської групи «Азова»
Зіткнувшись з реаліями Донеччини, стає зрозуміло, що завершення війни — це не лише зупинка бойових дій, а складний глобальний процес, який залежить від багатьох факторів, і для кожного українця це глибоко особиста справа.
