Коли в наших оселях панує світло, тепло, коли в мережу вводиться черговий енергетичний об’єкт, ми рідко замислюємося над тим, яка кількість людей стоїть за цим успіхом. За кожною котельною, когенераційною установкою, тепловою електростанцією чи промисловим підприємством — це ціла армія фахівців: інженери, монтажники, проєктанти, кошторисники, майстри виробничих дільниць та десятки інших спеціалістів. Це люди, які майже не з’являються у новинах, але без яких функціонування держави було б неможливим.
Компанія «Інвентум Україна» вже 17 років працює у сфері промислової енергетики та інжинірингу. За цей час вона успішно реалізувала понад 465 проєктів по всій Україні. Спектр робіт охоплює все: від модернізації обладнання на металургійних гігантах до будівництва нових об’єктів генерації теплової та електричної енергії. Серед найвідоміших проєктів — масштабні роботи на «Азовсталі» та Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча, будівництво теплоелектроцентралі в Охтирці, впровадження когенераційних установок для українських громад, а також модернізація та ремонт обладнання на теплоелектростанціях і промислових підприємствах. Особливо варто відзначити, що у 2025 році команда компанії долучилася до введення в експлуатацію когенераційних об’єктів загальною потужністю 19 МВт.
На сьогоднішній день в «Інвентум Україна» працює понад 250 висококваліфікованих фахівців: інженери, монтажники, проєктанти, теплотехніки, кошторисники та виробничі спеціалісти. Компанія демонструє свою стійкість та відповідальність навіть під час повномасштабної війни, сплативши понад 89 млн грн податків та спрямувавши майже 9 млн грн на підтримку військових та цивільних. Вісім співробітників компанії наразі проходять службу у Збройних Силах України.
Люди — серце кожного проєкту
Співзасновниця компанії Жанна Талац підкреслює:
Будь-який проєкт — це насамперед люди. Коли ми говоримо про побудовану котельню, відремонтований котел чи встановлену когенераційну установку, за цими словами стоять десятки фахівців. Інженери, зварювальники, монтажники, майстри, кошторисники, бухгалтери. Саме тому до нашого 17-річчя нам захотілося розповісти не лише про реалізовані проєкти, а й про тих, хто зробив їх можливими. Бо історія компанії — це історія її команди.
— Жанна Талац
У компанії згадують, що справжнє значення команди вони повною мірою усвідомили ще у 2014 році, коли втратили частину замовлень на сході України. З початком повномасштабної війни головним викликом стало збереження людей, робочих місць та цілісності команди.
«Ми навчилися працювати під час блекаутів, повітряних тривог і постійної невизначеності», — додає Жанна Талац.
Історії стійкості та сили
Історія Яни Горбунової-Корзенкової є яскравим прикладом стійкості. У 2014 році вона була змушена виїхати з Луганська разом із п’ятирічною донькою, маючи з собою лише документи та одну валізу речей. У Сумах Яна починала життя з нуля. У 2017 році вона приєдналася до «Інвентум Україна» як офіс-менеджер, а згодом стала спеціалісткою з вогнетривких матеріалів. Однак, війна знову внесла свої корективи: у 2025 році через безпекову ситуацію сім’я переїхала на Київщину.
«Знову ми ВПО, знову нова громада, знову пошуки свого місця серед чужих людей. Але цього разу в мене вже була перевага — стабільна робота. Робота сьогодні — це те, що дає мені відчуття стабільності. А команда — це мій тил. Мій колектив уже є моєю родиною», — ділиться Яна Горбунова-Корзенкова.
Дмитро Хоружий, керівник виробничої дільниці, має понад 30-річний досвід роботи в енергетиці. У січні 2022 року він разом із командою прибув на «Азовсталь» для відновлення турбіни.
Зранку 24 лютого о п’ятій годині мені зателефонували. Я не міг повірити, що це відбувається насправді. Тривоги в Маріуполі на той час були звичною справою, ми до них вже звикли. Тому зранку ми поїхали на Азовсталь з наміром продовжувати роботу. Але ми отримали команду від керівництва виїжджати негайно. Нам передали квитки на потяг. Ми приїхали працювати на Азовсталь, а за кілька годин уже евакуювалися.
— Дмитро Хоружий
Сьогодні Дмитро керує будівництвом майданчиків для когенераційних установок.
Найбільше я пишаюся своєю командою і тим, що вмію організовувати складні робочі процеси. Я усвідомлюю важливість роботи нашої команди. І мене тішить бути дотичним до проєктів, які дають світло і тепло тисячам людей.
— Дмитро Хоружий
Олександр Шаповал працює в компанії з 2010 року, пройшовши шлях від ізолювальника до керівника будівельно-монтажного управління.
Ми починали з верхолазних робіт методом промислового альпінізму. Хтось може вважати це авантюризмом, але ми працювали на результат, який з роками себе виправдав.
— Олександр Шаповал
За його плечима — десятки складних об’єктів по всій Україні, серед яких особливо запам’яталися багаторічні роботи на «Азовсталі» та Маріупольському комбінаті імені Ілліча.
Компанія проводила модернізацію та ремонт ролікових, методичних та камерних печей, котла та парової турбіни. Загалом ми реалізували понад 15 проєктів. Це був один із найважчих і водночас найважливіших періодів у моїй кар’єрі. І загалом в нашій роботі не існує подібних чи повторюючих об’єктів. Кожен проєкт — це ексклюзив.
— Олександр Шаповал
Масштабні проєкти та інноваційні рішення
Одним із наймасштабніших проєктів останніх років стало будівництво об’єкту генерації теплової енергії загальною потужністю 40 МВт в Охтирці. На майданчику одночасно працювали понад 90 спеціалістів різних підрядних організацій. Для реалізації проєкту було змонтовано понад 500 тонн обладнання та понад 320 тонн футерування. Будівництво відбувалося поруч із зруйнованою російськими обстрілами Охтирською ТЕЦ і стало символом енергетичного відновлення громади.
Вадім Козлов, головний конструктор, працює в компанії вже 13 років. Саме такі фахівці проєктують майбутні об’єкти задовго до того, як на майданчик заступить будівельна техніка.
Найбільше подобається вирішувати нестандартні технічні завдання та бачити результат своєї роботи в реальних проєктах.
— Вадім Козлов
Він працював над проєктами для «Азовсталі», «Інтерпайп», «Машдеталі» та інших великих підприємств.
Найбільше запам’ятовуються проєкти великих промислових печей, де довелося поєднати складні теплотехнічні розрахунки з жорсткими вимогами замовника та роботу різних систем в єдине ціле. Це проєкти на Азовсталі в Маріуполі, на Машдеталі в Сумах, на Інтерпайпі в Нікополі. Вони дали мені великий професійний досвід і впевненість у власних рішеннях.
— Вадім Козлов
Ольга Клотченко, інженер-кошторисник, працює в «Інвентум Україна» майже 14 років.
Коли я прийшла в компанію, ремонт котлів, теплоізоляційні роботи, будівництво та ремонт печей виявилися абсолютно новим напрямком. Довелося швидко навчатися.
— Ольга Клотченко
Попри війну, роботи у компанії не меншає.
Коли стає важко, я думаю, що мені легше, ніж тим хлопцям, які зараз в окопах під кулями та дронами стоять і боронять нас.
— Ольга Клотченко
Олександр Остапенко, керівник проєкту з будівництва теплоелектроцентралі в Охтирці, відповідав за оперативне управління, взаємодію із замовником та генеральним підрядником, контроль постачання обладнання й матеріалів, координацію підрядників і роботу команди на майданчику.
Найбільше запам’яталося те, що це був перший проєкт такого масштабу та складності. Щодня виникали нові виклики, які потрібно було швидко вирішувати.
— Олександр Остапенко
Саме цей проєкт навчив мене швидко приймати рішення, брати відповідальність і знаходити нестандартні виходи у складних ситуаціях.
— Олександр Остапенко
Частину обладнання монтували буквально «з коліс».
Коли об’єкт запрацював, з’явилося відчуття, що ми зробили щось справді важливе не лише для замовника, а насамперед для людей, які отримали нове джерело тепла та електроенергії.
— Олександр Остапенко
Повномасштабне вторгнення застало Олександра Остапенка в Нікополі, на об’єкті «Інтерпайп».
Першим рішенням було забезпечити безпеку людей. Разом із колегами Олександром Шаповал та Сергієм Анікієвим ми поїхали на об’єкт, законсервували обладнання та почали організовувати евакуацію працівників.
— Олександр Остапенко
У той момент головним було не зберегти проєкт чи обладнання, а подбати про людей. Особливо символічно, що у 2023 році ми повернулися до цього об’єкта і завершили роботи попри постійні обстріли Нікополя.
— Олександр Остапенко
Захисники та віддані професіонали
Вісім співробітників «Інвентум Україна» долучилися до лав ЗСУ. Одним із них є Сергій Анікієв, який працював у компанії з 2013 року, пройшовши шлях від ізолювальника до майстра. Після початку повномасштабного вторгнення він був мобілізований.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, я збирався на роботу в Нікополь. Зранку всі телефонували, я спочатку думав, що вітають з Днем народження, але замість привітання всі говорили, що почалася війна. Ми зібралися на об’єкті і вирішили, що будемо рухатись до своїх родин. Як повернувся до родини, пішов у військкомат. Трохи з часом мене мобілізували і замість енергетики пішов захищати Україну.
— Сергій Анікієв
Разом із підприємством розвивався та зміцнювався і я. Тут дуже потужна команда професіоналів у своїй справі. Я залюбки повернусь в колектив після демобілізації.
— Сергій Анікієв
Війна приносить не лише історії стійкості та сили, а й втрати. 25 квітня 2025 року загинув працівник «Інвентум Україна» Руслан Буряченко. Колеги згадують його як людину, на яку завжди можна було покластися, професіонала своєї справи та надійного товариша. Його ім’я назавжди залишиться частиною історії компанії.
Інженерія як основа майбутнього
Олександр Гнаповський, технічний директор і співзасновник «Інвентум Україна», стояв біля витоків компанії у 2009 році. Він брав участь у реалізації сотень інженерних проєктів, від Сумської ТЕЦ та «Азовсталі» до сучасних когенераційних об’єктів для українських громад. Саме він відповідає за складні технічні рішення, теплотехнічні розрахунки та інженерну логіку проєктів.
За його словами, сьогодні роль інженерів для країни важлива як ніколи.
В часи, коли наше життя залежить від належного функціонування, вчасних якісних ремонтів, відновлення та розвитку критичної інфраструктури, особливо сфери енергетики та теплопостачання, роль інженера виходить чи не на перший план. Зараз на вагу золота швидкі та зрозумілі для виконання інженерні рішення.
— Олександр Гнаповський
Він додає:
Суспільство бачить умовно тільки «фасад»: вчасне подання електроенергії, теплоносія, води. Але за «фасадом» енергетичного об’єкта стоїть безперервна робота сотень, а то й тисяч різних фахівців.
— Олександр Гнаповський
Окремо він згадує проєкт капітального ремонту парового котла на Трипільській ТЕС.
Для мене це проєкт насамперед про людей, які попри обстріли виконували свої зобов’язання. Саме цим я найбільше пишаюся.
— Олександр Гнаповський
На його думку, саме новому поколінню інженерів доведеться будувати післявоєнну Україну.
На нових інженерів чекає відбудова та будівництво нової країни. Якщо ви обрали професію інженера, постійно вчіться і рухайтесь вперед.
— Олександр Гнаповський
Стійкість та внесок у відновлення
За останні роки команда «Інвентум Україна» пережила втрату ринків, пандемію, повномасштабну війну, евакуації та постійні обстріли прикордонних Сум. Але компанія продовжує працювати. У 2022-2025 роках компанія сплатила понад 89 млн грн податків та спрямувала майже 9 млн грн на підтримку військових і цивільних під час повномасштабної війни.
«Ми звикли сприймати тепло в батареях, електроенергію в розетці чи роботу промислових підприємств як щось само собою зрозуміле, – говорить Жанна Талац. — Але за цим стоїть величезна кількість людей. Це фахівці, які часто працюють далеко від камер і заголовків новин. Вони ремонтують пошкоджені об’єкти, запускають нові джерела генерації, відновлюють те, що ворог намагається зруйнувати. І коли в домівках є світло і тепло, це дуже часто результат роботи саме таких людей«.
І, мабуть, саме в цьому головний урок сьогоднішньої історії. Відбудова України — це не лише про технології, обладнання чи мільярдні інвестиції. Передусім вона про людей, які щодня приходять на роботу, ремонтують пошкоджені об’єкти, запускають нові джерела генерації та допомагають країні вистояти.
