У ніч проти 30 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак по Україні, задіявши ракети різних типів та сотні ударних безпілотників. Основними цілями ворога стали Київська та Львівська області. Однак, за словами експертів, вибір цих напрямків удару не був випадковим. Аналітики припускають, що Кремль намагався прорахувати та виявити розташування українських систем протиповітряної оборони.
Стратегія Кремля: виявлення систем ППО
Офіцер резерву Повітряних сил ЗСУ Анатолій Храпчинський вважає, що російське командування розраховувало на те, що після тривалих атак на столицю, Україна перекинула значну частину своїх систем ППО саме до Києва.
Востаннє захід України зазнавав масованих ударів ще у травні. Відтоді Росія тривалий час атакувала переважно Київ, імовірно, намагаючись змусити Україну передислокувати більшість систем ППО до столиці. Найімовірніше, у РФ вважали, що ми саме так і зробили.
— Анатолій Храпчинський
Саме цим, на думку експерта, пояснюється вибір цілей під час останньої атаки. Зазначається, що загальна схема удару була подібною до попередніх масованих атак: спочатку застосовувалися ударні безпілотники для перевантаження системи ППО, а вже потім випускалися крилаті та балістичні ракети.
Фактори, що впливають на ефективність ППО
Анатолій Храпчинський також звернув увагу на причини, що призводять до жертв серед цивільного населення. Він наголосив, що це пов’язано не лише з інтенсивністю атаки, але й з неточністю російських ракет та браком актуальної розвідувальної інформації у ворога.
Низький рівень перехоплення балістичних ракет експерт пояснює не лише потенційним дефіцитом ракет-перехоплювачів. Проблема полягає також у недостатній кількості самих систем Patriot. Комбіновані атаки вимагають одночасного прикриття кількох регіонів країни, що ставить системи ППО під значне навантаження.
Модернізація російської зброї та тактика
Експерт підкреслив, що Росія активно вдосконалює свої балістичні ракети.
РФ останнім часом суттєво модернізувала свою балістику. Іскандер і так був створений як засіб, що мав пробивати протиракетну оборону, а зараз ці параметри вдосконалюють ще більше.
— Анатолій Храпчинський
На думку Храпчинського, останній масований удар не був спонтанним.
До цієї атаки Росія готувалася понад два тижні.
— Анатолій Храпчинський
Варто зазначити, що під час цієї атаки Росія використала менше балістичних ракет, ніж прогнозували деякі джерела та ніж застосовувала під час попередніх масованих ударів. Це може свідчити про пошук нових способів прориву української ППО шляхом комбінування різних типів озброєння та зміни тактики.
Наслідки атаки 30 липня
За попередніми даними, сили протиповітряної оборони знешкодили 320 повітряних цілей, серед яких 265 ударних безпілотників різних типів.
Внаслідок російської атаки на Київ одна людина загинула, ще двоє постраждали. Пожежі виникли в Оболонському та Святошинському районах столиці. На Оболоні загорілися торговельні павільйони на території ринку, де постраждала одна людина. У Святошинському районі вогонь охопив гаражний кооператив, де виявили тіло загиблого, а ще одного чоловіка з травмами госпіталізували. Рятувальники також ліквідовували пожежу в п’ятиповерховій нежитловій будівлі.
