Після призначення нового головнокомандувача Збройних Сил України Михайла Драпатого та нового начальника Генерального штабу ЗСУ Ігоря Скибюка, у соціальних мережах активно обговорюється тема можливих змін у процесі мобілізації. Парламентарі та експерти діляться своїми думками щодо того, яким може стати процес набору до армії за нового керівництва.
Очікування від нового керівництва
Ірина Фриз, представниця оборонного комітету Верховної Ради, яка раніше неодноразово коментувала питання мобілізації, висловила певні сподівання щодо майбутніх змін. Вона нагадала, що ще навесні 2026 року Міністерство оборони України готувало ключові зміни до мобілізаційного законодавства, але з огляду на нове керівництво, ці питання знову набувають актуальності.
Ірина Фриз згадала про поданий Михайлом Драпатим рапорт про відставку з посади командувача Сухопутних військ через інцидент на одному з полігонів, внаслідок якого загинули 12 військовослужбовців.
Я сподіваюсь, що перебування Михайла Драпатого на посаді головнокомандувача і володіння всією інформацією щодо проблем ТЦК, можливо, посприяє тому, що буде розпочата реформа структури. Це може бути переведення ТЦК у більш цифровий формат, щоб вони у першу чергу займалися веденням реєстра. Про це йшлося у презентації реформи за каденції Михайла Федорова на посаді міністра оборони.
— Ірина Фриз
Залучення місцевого самоврядування та цифровізація
На думку Ірини Фриз, до процесу мобілізації мають бути ширше залучені органи місцевого самоврядування, що, за її словами, також передбачено чинним законодавством.
Також обговорювалася пропозиція вивести територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) з-під прямого підпорядкування Сухопутних військ та передати їх під управління Міністерства оборони.
З моєї точки зору, це — напівкрок і він поки що не реалізований. Подивимось. Від цього залежатиме те, наскільки ми припинимо дискредитацію військових, які для виконання показників ТЦК беруть участь у зокрема у заходах, які всі ми бачимо, порушують права людини.
— Ірина Фриз
Нові підходи до оповіщення
Ірина Фриз не виключає, що напрацювання команди попереднього керівництва, зокрема Михайла Федорова, можуть бути використані його наступником. Однак, вона висловлює стримані сподівання щодо швидкості змін, адже поточна перебудова у вищому військовому керівництві може спричинити втрату часу.
Щодо вуличного оповіщення, парламентарка вважає, що його формат має бути мінімізований.
Воно повинно бути мінімізовано до перевірки документів патрулями поліції. Цього буде більше, ніж достатньо. Якщо у людини немає оновлення в додатку «Резерв+», або «Резерв+» не встановлений, а згідно їхньої бази людина перебуває або у розшуку, або порушила законодавство про оновлення даних, то такий громадянин може бути доставлений до ТЦК для встановлення всіх обставин. Не потрібно у людей забирати телефони, не потрібно принижувати, не потрібно затримувати у протиправний спосіб. Достатньо визначити законодавчу рамку, щоб поліція мала можливість аргументувати факт затримання людини, якщо остання порушила законодавство. Не потрібно сюди втягувати військових. Дискредитація військових — це моральний злочин проти людей, які боронять державу під час війни.
— Ірина Фриз
Альтернативні пропозиції
Народний депутат Олексій Гончаренко, який також уважно стежить за мобілізаційними процесами, наголосив на необхідності кардинальних змін. Хоча він поки не володіє деталями концепції нового головнокомандувача, він поділився своїм баченням реформи.
Треба ліквідувати систему ТЦК та створити цивільні центри рекрутингу, треба перейти на мобілізацію на основі мотивації, а не за рахунок примусу.
— Олексій Гончаренко
Таким чином, на фоні кадрових змін у вищому військовому командуванні, українське суспільство очікує на оновлення та вдосконалення системи мобілізації, яка б враховувала як потреби армії, так і права громадян.
