Останнім часом російські чоловіки все частіше отримують виклики до військкоматів та так звані «мобілізаційні розпорядження». Це спеціальні позначки у військових квитках, які зобов’язують їх з’явитися до збірного пункту у разі оголошення мобілізації. Ці події можуть свідчити про підготовку російської системи військового обліку до можливих рішень Кремля щодо мобілізації.
Зростання масштабів практики
За оцінками Тимофія Васькіна, керівника юридичного відділу «Школи призовника», подібні розпорядження могли отримати вже кількасот тисяч росіян. Хоча військкомати видавали такі документи і раніше, як до, так і після початку повномасштабної війни проти України, правозахисники зазначають, що з 2026 року масштаби цієї практики різко зросли.
Точну кількість виданих розпоряджень встановити складно через засекреченість інформації. Однак, за словами Васькіна, кількість повідомлень у соціальних мережах та звернень до юристів, що займаються питаннями призову, свідчить про зростання таких випадків у десятки разів.
Зростання інтересу до теми
Статистика пошукових запитів також вказує на значне збільшення інтересу росіян до теми мобілізаційних розпоряджень. За даними «Яндекс Wordstat», кількість запитів про те, що таке «мобілізаційне розпорядження», зросла з 7154 у січні до 65 048 у серпні. Це більш ніж у вісім разів більше, і є найвищим показником із вересня-жовтня 2022 року, коли в Росії було оголошено мобілізацію та, за офіційними даними, призвано 300 тисяч людей.
Підготовка системи, а не оголошення мобілізації
Сам по собі виклик до військкомату для уточнення даних не означає автоматичного призову чи відправлення на фронт. Артем Клига, керівник юридичного відділу «Руху свідомих відмовників», пояснює, що нинішні дії можуть передусім свідчити про підготовку російської системи військового обліку до можливих рішень Кремля.
Чиновникам могли поставити завдання підготувати систему до будь-якого рішення Володимира Путіна.
— Артем Клига
Якщо російське керівництво ухвалить рішення про мобілізацію, наявність актуальних даних та заздалегідь виданих розпоряджень дозволить значно швидше провести призов необхідної кількості людей. Таким чином, нинішня активність військкоматів сама по собі ще не є доказом оголошення нової мобілізації, але може свідчити про підготовку інфраструктури до можливого масового призову.
Високі втрати як можлива причина
Однією з причин, через яку Москва може готуватися до нової хвилі поповнення армії, є високі втрати російських військ на фронті. За оцінками американського Інституту вивчення війни (ISW), російська армія щомісяця втрачає понад 40 тисяч військових (вбитими та пораненими).
Попри триваючу кампанію із залучення контрактників, її темпів, за оцінками західних розвідок, недостатньо для повного компенсування втрат. Розрив між кількістю нових контрактників і числом військових, що вибувають, оцінюється приблизно у 6 тисяч людей щомісяця.
В ISW зазначають, що залишається відкритим питання, як довго російська армія зможе підтримувати нинішні темпи наступальних дій без мобілізації «у тій чи іншій формі». Західні розвідки також фіксують ознаки підготовки до можливого масового призову, зокрема перевірку полігонів та спроможності військової інфраструктури прийняти, озброїти й забезпечити нових військовослужбовців.
Альтернативні сценарії мобілізації
The Moscow Times також звертає увагу на інформацію The Economist. Згідно з джерелом, близьким до Кремля, Путін нібито планує додатково відправити на фронт від 300 до 400 тисяч росіян, не оголошуючи при цьому нової загальнонаціональної мобілізації.
За цим сценарієм, основний тягар набору може перекластися на регіональну владу. Вона, як стверджує джерело видання, використовуватиме адміністративний тиск для залучення чоловіків, намагаючись уникнути перетворення невдоволення на загальноросійську проблему. За даними джерел, одним із регіонів, де подібний механізм міг бути випробуваний, стала Пензенська область. Там чоловіків, за повідомленнями, затримували на вулицях та примусово відправляли на війну.
Нагадаємо, Росія може додатково мобілізувати близько 600 тисяч людей протягом двох років. За оцінкою ГУР, мобілізація може активізуватися після виборів до Держдуми, які відбудуться наприкінці вересня.
