Нові критерії оцінювання у школах: революція чи еволюція?
Міністерство освіти і науки України (МОН) представило оновлені критерії оцінювання школярів, які набудуть чинності з 2026/2027 навчального року. Ці зміни, що вперше за багато років актуалізують правила, встановлені ще у 2011 році, вже викликали жваві дискусії серед педагогів, батьків та учнів. Нові норми запроваджують єдині принципи, види, форми та шкали оцінювання, націлені на більш справедливий та об’єктивний підхід до освіти.
Ключові зміни для учнів 1-9 класів
Відтепер, з 2026/2027 навчального року, учні 1-9 класів переходитимуть на нові загальні критерії оцінювання. Це означає, що правила, які діяли з 2011 року, будуть замінені. Відповідний наказ МОН, оприлюднений на сайті Верховної Ради, встановлює чіткі стандарти оцінювання, що базуватимуться на таких принципах, як справедливість, об’єктивність, неупередженість, незалежність, недискримінація та академічна доброчесність.
Розширений фокус оцінювання
Новий підхід вимагає від вчителів враховувати не лише теоретичні знання учнів, але й їхні практичні навички. Особлива увага приділятиметься розвитку критичного мислення, вміння співпрацювати, розв’язувати проблеми, а також здатності до самооцінювання та взаємооцінювання. Це свідчить про прагнення МОН сформувати в учнів комплексні компетенції, необхідні для успіху в сучасному світі.
Види та шкали оцінювання: гнучкість для різних етапів навчання
Наказ передбачає чотири основні види оцінювання:
- Підсумкове оцінювання: включатиме тематичне, семестрове та річне оцінювання.
- Формувальне оцінювання: спрямоване на підтримку навчального процесу та надання зворотного зв’язку.
- Поточне оцінювання: фіксує успіхи учнів протягом навчального періоду.
- Оцінювання для діагностики: дозволяє визначити прогалини у знаннях та скоригувати навчальний процес.
Будуть використовуватися чотири шкали оцінювання, що враховують вікові особливості учнів:
- Вербальна шкала: словесні характеристики, що використовуються переважно для молодших школярів.
- Рівнева шкала: оцінювання за певними рівнями досягнень.
- 12-бальна шкала: стандартна шкала для учнів старших класів.
- Дихотомічна шкала: «зараховано» або «не зараховано» для певних видів робіт чи курсів.
Специфіка оцінювання за класами
У 1-2 класах: усі результати оцінюватимуться виключно вербально, що відповідає потребам наймолодших учнів у м’якому входженні в освітній процес.
У 3-4 класах: формувальне оцінювання залишиться вербальним. Поточне оцінювання може бути як вербальним, так і рівневим. Підсумкове оцінювання буде проводитись за рівневою шкалою.
У 5-12 класах: формувальне оцінювання надасть ширший вибір: воно може бути словесним, рівневим або бальним. Поточне та підсумкове оцінювання проводитимуться за 12-бальною шкалою.
Децентралізація та виклики: шкільні критерії та групи результатів
Відповідно до загальних вимог МОН, кожна школа буде зобов’язана розробити власні критерії оцінювання для окремих предметів та освітніх галузей. Ці критерії мають бути оприлюднені на сайті школи. Така децентралізація викликає певні занепокоєння.
Учні швидко зчитують нові правила гри: якщо щоденна праця “ні на що не впливає”, то навіщо вчитися протягом семестру? Можна три місяці бити байдики, а потім за допомогою шпаргалки чи штучного інтелекту “написати” одну підсумкову роботу. І навпаки: дитина, яка важко й чесно працювала щодня, але в день контрольної перенервувала через повітряну тривогу чи блекаут, отримує низький бал без права врахувати її попередній систематичний поступ.
— Олександр Козлов, директор вінницького ліцею №9
Директор вінницького ліцею №9 Олександр Козлов висловив думку, що новий підхід може потенційно знизити мотивацію учнів до щоденної праці, адже головний акцент зміщується на підсумкові роботи. Він також розкритикував необхідність розробки індивідуальних шкільних інструкцій, закликаючи до запровадження простіших та універсальних правил.
Інші педагоги також звернули увагу на те, що тематичне оцінювання стає обов’язковим, а можлива варіативність критеріїв у різних школах викликає питання щодо єдності вимог. Багато хто вважає, що саме міністерство мало б розробити уніфіковані стандарти.
Що буде з оцінюванням за групами результатів?
Важливим моментом, що викликав неоднозначність, стало питання оцінювання за групами результатів. У новому документі відсутня пряма згадка про скасування цього підходу. Через це деякі вчителі припустили, що від нього відмовилися.
Однак, учителька української мови Ольга Суділовська наголосила, що групи результатів є невід’ємною частиною реформи Нової української школи та закріплені у державних стандартах. Вона пояснила, що новий наказ МОН лише оновлює загальні критерії оцінювання, але не скасовує саму методику роботи з групами результатів.
Право на пояснення та оскарження
Важливою новацією є те, що учні та їхні батьки матимуть право отримувати детальні пояснення щодо виставленого балу. У разі незгоди з результатом, вони зможуть його оскаржити, що забезпечує додатковий рівень прозорості та захисту прав учасників освітнього процесу.
