Протистояння в правоохоронній системі: справа “Карфаген” загострює конфлікт
Гучна справа, відома як “Карфаген”, стала причиною серйозного розколу в українській правоохоронній системі. Протистояння розгорнулося між Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) з одного боку, та Офісом генерального прокурора (ОГП) з іншого. Ситуація загострилася після того, як генеральний прокурор Руслан Кравченко висунув підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.
Справа “Карфаген”: розслідування щодо посадовців ОГП
Антикорупційні органи, НАБУ та САП, заявили про викриття злочинної організації. За версією слідства, її учасники систематично отримували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів, а згодом легалізовували ці кошти. За даними НАБУ та САП, організатором схеми міг бути керівник одного зі структурних підрозділів Офісу генерального прокурора Сергій Кропива.
Сергію Кропиві та іншим фігурантам справи інкримінують створення злочинної організації, яка нібито забезпечувала незаконну діяльність кол-центрів та отримувала від цього значні суми грошей. Національне антикорупційне бюро повідомило, що в межах цього провадження мова йде про легалізацію активів на суму понад 89,9 мільйона гривень.
Слідство вважає, що за діяльністю шахрайських кол-центрів могла стояти система “прикриття”, до якої були залучені особи, пов’язані з правоохоронними структурами. Сам Сергій Кропива свою провину заперечує. Його захист також зазначає, що оприлюднені правоохоронцями записи розмов були вирвані з контексту.
Обшуки в Офісі генерального прокурора
Особливого розголосу справа набула після обшуків у приміщеннях Офісу генерального прокурора. 4-5 вересня співробітники НАБУ та САП провели слідчі дії у службових приміщеннях, якими користувалися працівники ОГП. Зокрема, обшуки проводилися у приміщеннях, пов’язаних з генеральним прокурором Русланом Кравченком та його першою заступницею Марією Вдовиченко. За словами самого Кравченка, обшуки відбувалися не лише в його службовому кабінеті, а й у його будинку. Слідчі дії також торкнулися приміщень, якими користувалася Марія Вдовиченко. Після цього перша заступниця генерального прокурора подала заяву про відставку.
Таким чином, розслідування, яке починалося як справа про можливе “кришування” шахрайських кол-центрів, безпосередньо зачепило вище керівництво Офісу генерального прокурора. Руслан Кравченко заперечує свою причетність до будь-яких схем та відкидає звинувачення в отриманні коштів від незаконних кол-центрів.
Звинувачення на адресу посадовців ОГП
За версією НАБУ та САП, йдеться про можливу систему прикриття незаконного бізнесу, до якої могли бути залучені прокурори ОГП. Антикорупційні органи стверджують, що учасники злочинної організації могли:
- “Кришувати” діяльність шахрайських кол-центрів.
- Систематично отримувати від них неправомірну вигоду.
- Використовувати службові зв’язки та становище для забезпечення роботи схеми.
- Залучати до неї працівників прокуратури та інших пов’язаних осіб.
Саме можлива причетність працівників Офісу генпрокурора зробила цю справу особливо резонансною.
Реакція Руслана Кравченка та нові звинувачення
Після обшуків та розвитку справи “Карфаген” Руслан Кравченко подав заяву про відставку. Він назвав це “політичним рішенням” і підкреслив, що це не означає визнання ним будь-яких звинувачень.
Водночас генеральний прокурор почав висувати претензії вже до самих антикорупційних органів. Кравченко стверджував, що справа “Карфаген” могла використовуватися не лише для розслідування діяльності окремих працівників ОГП. За його версією, під час слідчих дій НАБУ нібито отримало доступ до матеріалів інших кримінальних проваджень, у яких фігурують працівники НАБУ та САП. Кравченко припускав, що таким чином антикорупційні органи могли намагатися отримати інформацію про власні провадження та фактично зупинити їх.
НАБУ ці звинувачення категорично заперечило. Вранці 14 вересня Руслан Кравченко зробив заяву, яка фактично перевела конфлікт на новий рівень. Генеральний прокурор повідомив, що підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. За словами Кравченка, йдеться про підроблення офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.
Я підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Підозрюю його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Я впевнений у цих матеріалах і можу їх оприлюднити.
— Руслан Кравченко
Крім того, він повідомив про підозру близькій до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка людині “за вплив на суддів ВАКС, пропозицію йому неправомірної вигоди, а також сприяння в ухиленні від мобілізації”.
Відповідь НАБУ та САП
Після заяви Кравченка, в НАБУ відреагували на звинувачення. У бюро заявили, що станом на ранок 14 вересня Семен Кривонос не отримував офіційного повідомлення про підозру. У НАБУ та САП назвали заяви генерального прокурора продовженням “системної атаки на незалежні антикорупційні органи”.
Ця атака розпочалася не сьогодні. Її активна фаза стартувала ще минулого літа, коли однією з головних цілей була спроба підпорядкувати НАБУ і САП Офісу Генерального прокурора. НАБУ і САП не беруть участі в політичній боротьбі. Ми діємо виключно в межах закону та готові захищати незалежність антикорупційної системи.
— Заява НАБУ та САП
Крім того, НАБУ заперечило слова Кравченка про нібито вилучення кримінальних проваджень. Антикорупційні органи також заявили, що їхні нинішні твердження мають не лише публічний, а й процесуальний контекст, та заперечили, що вимагали для своїх працівників будь-якого “імунітету”.
“Плівки ОГП” та звинувачення проти Кривоноса
Після підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу, Руслан Кравченко, перебуваючи за кордоном у відрядженні, опублікував так звані “плівки ОГП” проти Кривоноса. Перше відео він підписав як “Епізод №1. Частина перша”, натякнувши, що це не останнє відео зі звинуваченнями.
У першому епізоді Кравченко звинуватив Кривоноса у “фіктивному усиновленні” дитини, яке, за його словами, мало допомогти уникнути покарання у справі 2008 року. Посилаючись на дані судового розгляду, генеральний прокурор заявив, що у квітні 2008 року Кривонос нібито вступив у злочинну змову з іншими особами для проведення незаконної передвиборчої агітації шляхом підкупу студентів двох київських університетів. За словами Кравченка, на це йому нібито було виділено 90 тисяч гривень.
Кравченко стверджує, що для уникнення кримінальної відповідальності Кривонос нібито фіктивно усиновив дитину. Крім того, за словами генерального прокурора, під час співбесіди до НАБУ Кривонос начебто ввів в оману членів конкурсної комісії. Водночас Кравченко наголосив, що згодом Кривонос, попри це минуле, успішно пройшов конкурс за участю міжнародних експертів та очолив НАБУ.
Суть конфлікту
Таким чином, ситуація залишається напруженою. НАБУ та САП розслідують діяльність посадовців Офісу генерального прокурора у справі “Карфаген”, підозрюючи їх в організації схеми прикриття шахрайських кол-центрів, отриманні неправомірної вигоди та легалізації коштів. У свою чергу, генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу, звинувативши його у підробленні документів та інших правопорушеннях, що, за його словами, могло допомогти уникнути відповідальності.
НАБУ, однак, стверджує, що підозру Кривоносу не вручали, та заперечує твердження Кравченка про вилучення кримінальних проваджень, називаючи його заяви частиною “системної атаки на незалежні антикорупційні органи”. Генеральний прокурор, зі свого боку, звинувачує НАБУ і САП у спробі отримати доступ до матеріалів проваджень щодо їхніх працівників, вважаючи це однією з цілей слідчих дій у межах справи “Карфаген”.
Фактично, сторони опинилися по різні боки конфлікту: НАБУ і САП розслідують посадовців ОГП, а Офіс генпрокурора заявляє про можливі порушення з боку керівництва антикорупційних органів.
