Науковці критикують термін деекстинкція щодо відтворення вимерлих видів

Морський біолог Ендрю Девінак та біохімік Шарлотта Деніелс з Коледжу Вітон у штаті Массачусетс оприлюднили статтю у виданні Biology Letters, у якій піддали критиці використання терміна деекстинкція. Автори дослідження зосередилися на діяльності біотехнологічної компанії Colossal Biosciences, яка у 2025 році оголосила про проєкт із відродження dire wolf (грізного вовка).

Про це повідомляє ScienceAlert

За словами науковців, компанія фактично внесла генетичні зміни у клітини сірих вовків, щоб надати тваринам ознак вимерлого виду, таких як більші розміри, масивніші зуби та колір шерсті. Автори статті визначають таку практику як змішування лінійного геному і зазначають, що це не є деекстинкцією.

Вимирання означає припинення еволюційної лінії, а не лише зникнення генетичної інформації.

— Ендрю Девінак та Шарлотта Деніелс

Дослідники наголошують, що біологічний вид — це більше, ніж просто набір генів, оскільки він формується протягом тривалої еволюційної історії. Вони вказують на розриви у цій історії, зміну клімату та екологічних умов, які роблять неможливим відновлення виду через просте редагування геному. Навіть точна реконструкція ДНК, на думку вчених, є лише частковим знімком окремого організму, а не цілісним відродженням лінії.

Геномна реконструкція може відтворити окремі риси або створити екологічні аналоги, проте вона не здатна відновити вимерлі види як історично безперервні еволюційні лінії.

— Ендрю Девінак та Шарлотта Деніелс

Автори статті не заперечують цінності генетичної інженерії, проте наполягають на використанні коректних термінів, таких як генетичне відновлення або фенотипічна реконструкція. Вони також зазначають, що перспективнішим шляхом для справжньої деекстинкції може бути використання збережених клітин або ембріонів, як це намагалися зробити з піренейським козерогом у 2003 році.