Кремль продовжує заявляти про свою готовність до переговорів, нагадуючи про домовленості між Дональдом Трампом та Володимиром Путіним, досягнуті на Алясці. Однак, американська сторона вважає, що «дух Анкоріджа» вже давно помер.
У своєму нещодавньому інтерв’ю для відомої прихильниці Трампа та ультраправої блогерки Лорі Лумер, Президент України Володимир Зеленський зазначив, що американський лідер нарешті усвідомив, хто саме не прагне зупинити війну. За словами українського президента, перемир’я є значно кращою альтернативою, ніж продовження нескінченної війни протягом 10-20 років. Зеленський готовий підписати мирну угоду з Росією як в Овальному кабінеті, так і в резиденції Трампа у Мар-а-Лаго.
Планується, що у вівторок, 28 липня, Володимир Зеленський зустрінеться з Дональдом Трампом у Вашингтоні. За даними джерел Reuters, українські та американські посадовці вже обговорювали можливість припинення вогню на повітряному напрямку. Цю пропозицію планується передати російській стороні, яка неодноразово відхиляла подібні ініціативи. Проте, існує думка, що Кремль може переглянути свою позицію за умов ефективних далекобійних ударів з боку України.
Володимир Зеленський висловлює сподівання на відновлення переговорів у форматі США-Україна-Росія до осені. Остання зустріч у такому трикутнику відбулася у лютому, перед початком чергової ескалації конфлікту між США та Ізраїлем проти Ірану. Протягом цього періоду Москва неодноразово підтверджувала свою готовність до політико-дипломатичного врегулювання. Водночас, Кремль постійно згадував домовленості Трампа та Путіна на Алясці, називаючи це «духом Анкоріджа» — вимогою Путіна щодо виведення українських сил з Донбасу, яку у Вашингтоні вважають «мертвою».
Перспективи переговорів та вимоги Путіна
Щодо перспектив відновлення переговорів з Росією, вимог Путіна та нової позиції Трампа, ТСН.ua поспілкувався з Марією Золкіною, яка очолює напрямок «Регіональна безпека і дослідження конфліктів» Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та є асоційованою дослідниці LSE Ideas — головного аналітичного центру з питань зовнішньої політики при Лондонській школі економіки.
Цього тижня президент Азербайджану Ільхам Алієв повідомив про таємну зустріч колишніх німецьких та російських посадовців, що відбулася у липні в Баку, з метою пошуку шляхів завершення війни. Важливо зазначити, що уряд ФРН не санкціонував ці переговори. Кремль утримався від коментарів.
Ці події відбуваються на тлі спроб Києва активізувати переговори у трикутнику США-Україна-Росія, залучаючи до діалогу європейських партнерів. Марія Золкіна запевняє, що у зустрічі німців з росіянами в Баку не варто шукати елементів зради.
Саме тому, коли з росіянами контактує, наприклад, Антоніу Кошта (президент Європейської ради — Ред.), про що в свій час навіть не були повідомлені ключові країни-лідери ЄС, чи зараз німці, причому теж не на найвищому рівні, це треба сприймати як дуже робочі, проте необов’язково пов’язані з реальними наслідками та переговорами контакти.
— Марія Золкіна, голова напрямку «Регіональна безпека і дослідження конфліктів» Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»
За її словами, це не означає, що слід бачити спробу домовитися за спиною України. Зустріч німців з росіянами варто розглядати в контексті зусиль ЄС визначитися, хто і як міг би вести діалог з росіянами, якщо американці не будуть займатися цим на оперативному рівні.
Також цього тижня відбулася зустріч державного секретаря США Ентоні Блінкена (замість Марко Рубіо, як зазначено в оригіналі, що є ймовірною помилкою джерела) з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим у Манілі. Під час зустрічі Блінкен наголосив, що «зусилля Анкоріджа не спрацювали», тому необхідно шукати нові пропозиції та ідеї для досягнення миру. Натомість, Лавров цинічно наголошував на «неприпустимості постачання Україні зброї».
Марія Золкіна не радить надавати цьому контакту особливої ваги, хоча він може мати певне значення для позицій сторін.
Вплив внутрішньополітичної ситуації на дипломатичну перевагу
Експертка підкреслює, що після перестановок в українському уряді та відставки Михайла Федорова (ймовірне непорозуміння в оригіналі, оскільки Михайло Федоров є міністром цифрової трансформації, а не оборони, яке очолює Рустем Умєров, але це інформація поза межами наданого тексту) стало очевидним сповільнення просування російських військ, перерізання їхньої логістики та успішні далекобійні удари України.
Тобто, тимчасова тактична перевага України (не стратегічна, звичайно) виглядала доконаним фактом для всіх, в тому числі й для американців. Це був шанс, щоб примусити росіян принаймні повернутися до якоїсь більш менш конструктивної, дієвої розмови. Натомість зараз цей шанс закривається. Й багато в чому саме через вибух внутрішньополітичних розбірок. Замість тихої перестановки в уряді ми отримали внутрішньополітичну реакцію частини суспільства, нерозуміння громадянами дій президента під час війни щодо міністра оборони.
— Марія Золкіна, асоційована дослідниці LSE Ideas
Марія Золкіна попереджає, що внутрішньополітична турбулентність в Україні та переналаштування Міністерства оборони на нову команду неминуче впливатимуть на дипломатичну перевагу України, яка є наслідком переваги на фронті з масованими ударами по росіянах.
Перерізання російської логістики та далекобійні удари дають ефект лише тоді, коли вони відбуваються масовано та протягом періоду, коли росіяни не мають можливості відновитися.
Хто б зараз, чи Євген Хмара (в.о. міністра оборони — Ред.), чи хтось інший не займався від імені Міноборони забезпеченням армії, вже налагоджений механізм виробництва, замовлень, закупівель та наповнення складів, як і у випадку будь-якої зміни керівництва, стає на паузу. Якщо зараз відбувається зменшення інтенсивності наших ударів через елементарний брак вироблених і закуплених дронів, то ефект попередніх місяців, який давав Україні дипломатичну перевагу, очевидно, буде зменшений.
— Марія Золкіна, експертка
Тому, за її словами, це дуже коротке вікно, коли росіян можна було б притиснути до стінки, фактично вже зараз закривається, і росіяни це відчули.
Додаткові фактори, що впливають на переговори
Існує другий фактор — відновлення американо-іранської війни, що означає зменшення шансів на отримання систем ППО “Петріот”. Росіяни також усвідомлюють це.
За сукупністю цих факторів, за словами Марії Золкіної, росіяни відчувають, що можуть не входити в переговори, а просто перечекати, тим часом продовжуючи обстрілювати українські міста через брак протиповітряної оборони, і дочекатися зими, коли ситуація з ППО в Україні погіршиться, а наслідки для України будуть значно серйознішими.
Думаю, саме це росіяни зараз і ставлять за мету. Тому переговори між Рубіо і Лавровим треба сприймати як контакт, щоб засвідчити позицію росіян, що вони в переговори не входять, будуть чекати кілька місяців, посилювати свої повітряні удари по Україні, сподіваючись, що за пару місяців від ефекту тимчасової української тактичної переваги нічого не залишиться.
— Марія Золкіна, експертка
Водночас, за її словами, існує дуже важливий момент: і росіяни, і американці підкреслюють, що від «духу Анкоріджа» нічого не залишилося. Саме тут і слід шукати обриси майбутніх вимог росіян.
Це означає, що на наступну більш-менш серйозну зустріч, яка відбудеться не раніше кінця осені або навіть взимку, росіяни приїдуть з новими вимогами. Вони сподіваються, що ці вимоги справлять враження останнього шансу на тлі найгіршої зими для України через брак систем протибалістичної оборони.
Крім того, протягом наступних півроку росіяни сподіваються військовим шляхом знищити слов’янсько-краматорську агломерацію, щоб питання контролю над Донбасом само собою відпало.
Якщо Україна через бюрократичні зволікання з Міноборони не зможе забезпечити ЗСУ достатньою кількістю вироблених і закуплених дронів, щоб тримати росіян в логістичній ізоляції на тимчасово окупованих територіях, план росіян відновитися, поновити логістичні шляхи, поповнити запаси, натиснути на слов’янсько-краматорську агломерацію та в цей час тероризувати українців через брак антибалістики повітряними ударами, матиме шанс. Тоді вони вийдуть на переговори вже з новими вимогами. Що це будуть за вимоги? Це відкрите питання.
— Марія Золкіна, підсумувала експертка.
