
Сумна звістка сколихнула Україну: у неділю, 21 червня, на 67-му році життя відійшов у вічність Олександр Рябека. Він був не лише народним депутатом України V та VI скликань, а й відважним ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та активним громадським діячем. Ми згадуємо ключові факти його насиченого життєвого шляху.
Від військового до народного трибуна: хто такий Олександр Рябека?
Про смерть видатного українського політика та громадського діяча повідомили у Верховній Раді України. Олександр Григорович Рябека був обраний до парламенту двічі, де активно боровся за справедливість, проти корупції та за права українців. Його внесок у законотворчість та захист інтересів громадян важко переоцінити.
Ключові досягнення та роль у політиці:
- Народний депутат України V та VI скликань.
- Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення антикорупційної політики та контролю за дотриманням прав громадян Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.
- Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
- Активний член політичної партії ВО «Батьківщина».
- Радник Прем’єр-міністра України (на громадських засадах) та позаштатний радник заступника Голови Верховної Ради.
Колеги, близькі та численні прихильники згадують Олександра Рябеку як справжнього професіонала, відданого служінню державі. Його ім’я нерозривно пов’язане з подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи – подвигом, що вимагав неймовірної мужності та самовідданості.
“Завжди було мало роботи”: спогади про видатного діяча
На трагічну звістку відгукнулася лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко, яка назвала Олександра Рябеку своїм колегою та другом. Вона зазначила:
«На 67-му році життя відійшов у засвіти мій колега, колишній депутат від „Батьківщини“ Олександр Рябека. Олександру Григоровичу завжди було мало роботи, не вмів бути байдужим, всім переймався й за все переживав. Працював і працював. Колишній військовий, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, вчитель і викладач. Дуже порядна і чесна людина. Людина, яка точно знала, що таке гідність і честь».
Ці слова якнайкраще характеризують багатогранну особистість Олександра Григоровича, його невтомну енергію та глибоку відданість справі.
Шлях до вершин: освіта та військова кар’єра
Олександр Рябека народився 26 листопада 1959 року в місті Овруч на Житомирщині. Після здобуття середньої освіти він обрав шлях служіння державі, вступивши до Кам’янець-Подільського Вищого військового інженерного командного училища, яке закінчив у 1980 році за спеціальністю інженер-механік. Його подальше навчання включало Вищі курси військової контррозвідки та Вищу школу органів державної безпеки.
Військова служба Олександра Рябеки тривала з 1976 по 1984 роки в Збройних силах СРСР. Наступні 12 років він присвятив роботі в органах держбезпеки, зокрема у Забайкальському військовому окрузі, де обіймав керівні посади у спецпідрозділах Служби безпеки України. Його професіоналізм та досвід були відзначені присвоєнням військового звання полковника.
У середині 1990-х років Олександр Рябека виконував важливі спецзавдання у складі миротворчих сил ООН на території колишньої Югославії, демонструючи свою відданість міжнародному миру та безпеці.
Наукова діяльність та шлях у політику
Після завершення активної військової та державної служби, Олександр Рябека присвятив себе науці. У Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова він успішно захистив дві дисертації: у 2011 році здобув ступінь кандидата політичних наук, а у 2017 році – доктора філософських наук. Це свідчить про його глибокі аналітичні здібності та прагнення до постійного самовдосконалення.
Політична кар’єра Олександра Рябеки розпочалася у 2006 році з приєднанням до ВО «Батьківщина». Він швидко став авторитетною фігурою, поєднуючи депутатську роботу з обов’язками радника прем’єр-міністра та позаштатного радника заступника Голови Верховної Ради. Його діяльність у парламенті була спрямована на зміцнення демократичних інститутів, боротьбу з корупцією та євроінтеграцію України.
Спадщина та нагороди
Олександр Рябека був активним учасником чорнобильського та антикорупційного громадських рухів, завжди виступаючи на захист прав громадян та інтересів держави. Його громадянська позиція та невтомна праця були відзначені численними нагородами, серед яких:
- Орден «За заслуги» III ступеня (2004) та II ступеня (2009).
- Медаль «За бойові заслуги» (1981).
- Нагрудний знак «За розмінування» (1981).
- Медаль «Захиснику Вітчизни» (1999).
- Відзнака Президента України «Іменна вогнепальна зброя» (2001).
- Почесні грамоти Верховної Ради (2004) та Кабінету Міністрів України (2009).
В Олександра Рябеки залишилися дружина та п’ятеро дітей, троє з яких неповнолітні. Його відхід – це велика втрата для України, для його родини та для всіх, хто знав і поважав цю видатну людину. Верховна Рада України висловила найщиріші співчуття рідним і близьким, друзям, колегам та всім, хто знав і шанував Олександра Рябеку. Його ім’я назавжди залишиться в історії української державності.
