Дональд Трамп, потенційний майбутній президент Сполучених Штатів, висловив готовність підтримати ініціативу, відому як “пекельні санкції” проти Росії та її прибічників. Цей законопроєкт, який часто згадують у медіа, був започаткований покійним сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом.
Законопроєкт “Пекельні санкції”: Що це таке?
Ініціатива “пекельні санкції” передбачає надання президенту США розширених повноважень для введення мит та санкцій проти країн, які продовжують купувати російські енергоносії. Мета такого кроку — позбавити Росію фінансових ресурсів, що використовуються для підтримки війни проти України.
Авторами законопроєкту, окрім Ліндсі Грема, є республіканець Роджер Вікер, а також демократи Річард Блюменталь і Джин Шахін. Дональд Трамп зазначив, що законопроєкт реалізує “спадщину” Ліндсі Грема, який активно лобіював цю ідею.
Історія створення та погодження
Законопроєкт про “пекельні санкції” з’явився в Сенаті навесні 2025 року. Його розробка збіглася з періодом, коли адміністрація Трампа відновила контакти з Кремлем, нібито для пошуку шляхів завершення війни в Україні, хоча пізніше з’ясувалося, що це могло включати територіальні поступки з боку України.
Ключовою нормою документа є запровадження 500% тарифів на експорт з країн, які купують нафту та газ у Росії. Однак, законопроєкт не відразу отримав хід. Лише після узгодження з Білим домом сенатори представили оновлену версію, яка тепер має шанси потрапити на стіл президента для підписання.
Напередодні своєї раптової смерті, яка породила численні теорії змови, сенатор Ліндсі Грем відвідував Київ. Там він заявив, що автори законопроєкту досягли згоди з Білим домом, і документ невдовзі стане законом.
Попередні спроби та позиція адміністрації Байдена
Це не перша спроба сенаторів ГREма та Блюменталя запровадити жорсткі заходи проти Росії. У вересні 2022 року, за президентства Джо Байдена, вони подавали проєкт про визнання Росії країною-спонсором тероризму. Проте, ця ініціатива не знайшла підтримки в адміністрації Байдена та Держдепі. Причина полягала в тому, що таке визнання могло б поставити під удар союзників США, оскільки воно автоматично запускало б вторинні санкції проти третіх країн чи компаній, які продовжують бізнес з Росією.
Адміністрація Байдена, хоч і обірвала контакти з Кремлем, уникала рішучих кроків, дотримуючись політики “управління ескалацією”, щоб не провокувати Путіна. Натомість, адміністрація Трампа відновила діалог з Росією, виводячи її з міжнародної ізоляції.
Контроль над Конгресом та спроби балансу
Після виборів 2024 року Республіканська партія отримала контроль над обома палатами Конгресу. Це дало можливість сенаторам-республіканцям та демократам спробувати збалансувати кроки адміністрації Трампа, спрямовані на домовленості з Путіним. Законопроєкт про “пекельні санкції” публічно подавався як покарання країн, що отримують “криваві гроші” від купівлі російських енергоносіїв.
Ліндсі Грем називав цей законопроєкт “економічною протибункерною бомбою”, яка могла б вдарити по таких країнах, як Китай, Індія та Бразилія, що купують російську нафту. У спільній заяві ГREма та Блюменталя зазначалося:
Ці санкції будуть запроваджені, якщо Росія відмовиться брати участь у добросовісних переговорах щодо довгострокового миру з Україною або розпочне інші зусилля, включаючи військове вторгнення, які підриватимуть суверенітет України після мирних переговорів.
Росія, як свідчать події, не виявила бажання розпочинати “добросовісні переговори”.
Оновлена редакція законопроєкту та винятки
Після саміту НАТО в Анкарі, де Трамп пообіцяв Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot, сенатор Ліндсі Грем оголосив про підтримку Білим домом законопроєкту про “пекельні санкції”. Оновлена редакція проєкту передбачає зниження експортних тарифів для “друзів Путіна” з 500% до 100%.
Також введено винятки для країн, які імпортують менше 15% природного газу з Росії. Це стосується таких країн, як Японія, Франція, Угорщина та Бельгія.
Законопроєкт також спрямований на запровадження санкцій проти російського тіньового флоту, фінансових установ, включаючи Центробанк РФ, та великих державних енергетичних проєктів, таких як “Ямал ЗПГ” та “Арктік ЗПГ”.
Ключові покупці російської нафти та газу
За даними помічників сенаторів, п’ятіркою найбільших покупців російської сирої нафти є Китай, Індія, Словаччина, Угорщина та Азербайджан. Найбільшими імпортерами російського природного газу є Китай, Франція, Японія, Угорщина та Бельгія.
Статистика щодо покупців російської нафти дещо відрізняється: Китай, Індія, Туреччина, Угорщина та Словаччина. За перше півріччя 2026 року вони імпортували нафти на близько 52 мільярди доларів. Ці кошти Росія може використовувати для ведення війни понад 4 місяці. Для порівняння, за ці гроші Україна могла б забезпечити себе понад 10 тисячами ракет-перехоплювачів до систем Patriot.
Щодо покупців російського газу, за перші шість місяців 2026 року Китай, Японія, Франція, Бельгія та Іспанія імпортували газу з Росії на 18 мільярдів доларів. Це еквівалентно вартості приблизно 3600 ракет-перехоплювачів до Patriot.
Нафтогазові доходи становлять основну статтю поповнення російського бюджету війни.
Позиція Трампа та можливий тиск
Згідно з інформацією The New York Times, Дональд Трамп готовий підтримати законопроєкт ГREма-Блюменталя за умови, що йому буде гарантоване виключне право призупиняти або відмовлятися від запровадження санкцій. Ця умова є критично важливою для його переговорів з Росією.
Можливо, саме з цим пов’язана “свіжа” заява Трампа про готовність Путіна укласти угоду про завершення війни. Законопроєкт про “пекельні санкції” може бути використаний Трампом як важіль тиску. Його ухвалення стане першим випадком згоди Конгресу на застосування масштабних імпортних мит проти третіх країн як санкційного інструменту.
Виклики та невизначеність
Втім, минулорічна спроба Трампа розпочати торговельні війни з багатьма країнами, зокрема з Китаєм, не принесла значних успіхів. Як писав ТСН.ua, у жовтні 2025 року США знизили мита на китайські товари, але Китай у відповідь призупинив обмеження на експорт рідкоземельних елементів, контролюючи близько 70% їх видобування та 90% переробки. Монопольна позиція Китаю в цій сфері є навіть сильнішою, ніж колись у ОПЕК щодо нафти.
Тому, навіть якщо Конгрес ухвалить та Трамп підпише законопроєкт про “пекельні санкції”, не варто очікувати миттєвих див.
Попри впевненість сенаторів у голосуванні до серпневої перерви, вже виникають розбіжності між законодавцями та Білим домом. Зокрема, Трамп бажає включити до проєкту Іран та “Хезболлу”, чого не підтримують у Сенаті.
Дональд Трамп підтвердив:
Це на честь Ліндсі. Це була його справа. Він хотів цього більше, ніж будь-чого іншого. І є дуже хороші шанси, що це буде зроблено (законопроєкт буде ухвалений).
Ситуація в Росії також свідчить про слабкість її обороноздатності. На тлі падіння нафтопереробки до 21-річного мінімуму через удари ЗСУ, Росія розгорнула захисні сітки “Павутина”, що підкреслює неспроможність ППО захистити стратегічні об’єкти.
