Генеральний прокурор Руслан Кравченко зробив безпрецедентний крок, оприлюднивши понад 30 сторінок матеріалів, що стосуються підозри, висунутої директору Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Семену Кривоносу. Ці документи деталізують звинувачення у фальсифікації документів та фіктивному усиновленні дитини, що відбулося близько 18 років тому.
Деталізація звинувачень
За твердженням Генерального прокурора, Семену Кривоносу інкримінують дії, які кваліфікуються за частинами 2 та 3 статті 358 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, а також їх збут чи використання. Зокрема, керівнику НАБУ інкримінують:
- Підроблення та використання завідомо фальсифікованих документів.
- Організацію виготовлення підробленої оціночної документації.
- Прохання надати неправомірну вигоду службовій особі в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб.
Слідство стверджує, що витоки справи сягають 2009 року. Тоді Голосіївський районний суд Києва розглядав справу щодо Кривоноса, пов’язану з порушенням виборчих прав громадян. Аби уникнути реального терміну ув’язнення та втрати права обіймати посади на державній службі, Кривонос, за версією слідства, разом зі спільниками розробив план штучного створення обставин для застосування амністії. Оскільки прямих підстав для амністії не було, схема полягала у фіктивному оформленні батьківства над чужою неповнолітньою дитиною.
Для реалізації цього плану, як стверджує Генпрокурор, була залучена самотня мати двох дітей. Її, за даними слідства, обманом переконали подати спільну заяву до органів РАЦС про визнання Кривоноса батьком її малолітнього сина. Отримане таким чином свідоцтво про народження планувалося використати як підставу для закриття кримінальної справи за амністією.
Руслан Кравченко зазначає, що Кривонос нібито запропонував жінці оформити “батьківство” лише на один рік, аби вона не втратила державні пільги. 17 червня 2009 року Кривонос та Хомченко, за даними прокуратури, прибули до Голосіївського відділу РАЦС у Києві, де батько дитини нібито визнав Кривоноса. Згодом, як стверджує Генпрокурор, було видано фальсифіковане свідоцтво про народження, і не пізніше 25 червня 2009 року Кривонос подав до Голосіївського районного суду Києва клопотання про амністію, надавши свідоцтво про усиновлення дитини.
На основі цих, як стверджується, фальшивих документів, суддя Рибак І.О. ухвалив рішення про закриття кримінальної справи № 1-519/09 та безпідставно звільнив Кривоноса від кримінальної відповідальності.
Звинувачення за посади
Підозра також стосується дій Семена Кривоноса під час його перебування на посаді очільника Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київській області у 2014 році. За версією Руслана Кравченка, Кривонос порушив посадові обов’язки та антикорупційне законодавство з метою отримання неправомірної вигоди.
У березні 2014 року сільський голова Старих Безрадичів Петро Горбаченко нібито висунув вимогу хабаря у розмірі 72 тисячі доларів США за виділення 0,25 га землі громадянину В.В. Рузматову. Останній звернувся до правоохоронців і діяв під їхнім контролем. Для реалізації схеми, за твердженням прокуратури, Горбаченко залучив Семена Кривоноса та кількох посередників. Земля спочатку безкоштовно оформлювалася на підставну особу, а Кривонос нібито забезпечив оперативну реєстрацію права власності в системі юстиції.
Для мінімізації податків та обходу обмежень НБУ щодо готівкових розрахунків, Кривонос, як стверджує прокуратура, дав вказівку залучити оцінювача для виготовлення завідомо неправдивого звіту із заниженою вартістю ділянки. Він також особисто займався пошуком “зручного” нотаріуса для фінальної угоди.
Дії Семена Кривоноса за цими епізодами кваліфіковано за частиною 3 статті 27 та частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України (організація складання та видачі завідомо підробленого офіційного документа, вчинена за попередньою змовою групою осіб).
Конфлікт між правоохоронними органами
Ці звинувачення висунуто на тлі гострого конфлікту між НАБУ, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) та Офісом генерального прокурора (ОГП). Конфлікт загострився після резонансної справи “Карфаген”, де антикорупційні органи викрили ймовірну злочинну організацію, яка, за версією слідства, “кришувала” шахрайські колцентри та легалізувала майже 90 мільйонів гривень. Організатором цієї схеми вважають посадовця ОГП Сергія Кропиву.
Справа набула максимального розголосу після обшуків, проведених детективами у службових та житлових приміщеннях керівництва прокуратури, зокрема, у генпрокурора Руслана Кравченка та його першої заступниці. Після цих подій Кравченко подав у відставку, назвавши це політичним рішенням та категорично заперечивши свою причетність до незаконних схем.
Натомість, керівник ОГП висунув зустрічні претензії до антикорупційних органів. Кравченко заявив, що НАБУ нібито незаконно отримало доступ до матеріалів інших кримінальних проваджень під виглядом розслідування “Карфагена”, щоб заблокувати їх розслідування.
Протистояння вийшло на новий рівень, коли Кравченко публічно повідомив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу. Генпрокурор також оприлюднив матеріали, в яких звинуватив очільника Бюро у підкупі виборців-студентів у 2008 році та подальшому “фіктивному усиновленні” дитини для уникнення кримінальної відповідальності.
У НАБУ всі звинувачення рішуче відкинули, зазначивши, що станом на день публічних заяв офіційної підозри Кривонос не отримував. Дії ОГП у відомстві назвали продовженням цілеспрямованої системної атаки на незалежність антикорупційної інфраструктури.
Реакція Президента
На це безпрецедентне протистояння між правоохоронцями вже відреагував президент України Володимир Зеленський, який закликав Раду терміново звільнити Руслана Кравченка.
