Можливе припинення повітряних ударів між Україною та Росією, хоч і здатне врятувати багато життів, приховує в собі серйозну небезпеку. Таку угоду може обернути на вирішальну перевагу для Москви у затяжній наземній війні, позбавивши Київ одного з небагатьох ефективних важелів впливу на державу-агресорку.
Небезпека зосередження на повітряному перемир’ї
Якщо Україна зосередиться виключно на припиненні ракетних та дронових атак, вона ризикує залишити недоторканою ту частину війни, де чисельна перевага ворога відіграє найважливішу роль. Про це пише старший науковий співробітник Інституту миру та дипломатії Ендрю Лейтем в авторській статті для «1945».
Гуманітарний аспект та реальні збитки
Безсумнівно, угода про припинення повітряних ударів усунула б загрозу російських ракет в українському небі, що дозволило б врятувати життя мирних жителів та дати змогу відновитися системам протиповітряної оборони. Пропозиція, що активно обговорюється, має очевидну гуманітарну привабливість, адже українські міста продовжують потерпати від балістичних ракет та масованих атак безпілотників. Проте, американські та українські посадовці розглядають цю ініціативу саме в той момент, коли далекобійна кампанія Києва почала завдавати реальних збитків всередині самої Росії. Постійні українські удари змушують Москву захищати свій тил на сотні кілометрів углиб території, намагаючись вберегти нафтопереробні заводи, військові об’єкти та судноплавство в Азовському морі.
Втрата важелів тиску
Укладення подібної мирної угоди може захистити Україну від однієї частини російської агресії, але водночас знищить один із небагатьох українських засобів тиску на систему, яка живить ворожу армію. Якщо повітряний простір затихне, Україна буде змушена добровільно відмовитися від зростання своїх можливостей завдавати ударів по активах, які Росія використовує для фінансування та забезпечення окупаційних військ.
Недоторкані політичні питання та виснажлива наземна війна
Навіть найширше повітряне перемир’я залишить недоторканими головні політичні питання цієї війни, адже Росія продовжуватиме окупувати близько п’ятої частини території України. Територіальні претензії Москви залишатимуться незмінними, а Київ досі не має такої надійної безпекової угоди, яка б зробила цю паузу чимось більшим, ніж просто виграним часом перед наступним раундом бойових дій. Без потужних ударів по російському тилу залишиться лише виснажлива наземна війна, де матеріальні переваги та розмір ворожої армії відіграють найважливішу роль. Ворог зберігає змогу постійно поповнювати свої втрати, кидати підрозділи в нові штурми та змушувати українських захисників витрачати дефіцитні людські ресурси на утримання фронту протяжністю понад тисячу двісті кілометрів.
Рекомендації для США
Експерт наголошує, що Сполучені Штати не повинні сліпо підтримувати загальне припинення вогню в повітрі і водночас дозволяти російському наземному наступу тривати без жодних змін. Будь-яка подібна угода обов’язково має поширюватися і на наземні бойові дії, тобто широка зупинка повітряних атак повинна супроводжуватися повним припиненням великих наступальних операцій уздовж усієї лінії зіткнення.
Альтернативний, більш прагматичний підхід
Якщо ж Москва категорично відмовиться від таких комплексних умов, формат повітряних домовленостей має бути значно вужчим і прагматичнішим. У такому разі цивільні цілі та важлива громадська інфраструктура будуть надійно захищені, але Україна обов’язково збереже за собою законне право завдавати ударів по військових об’єктах, які безпосередньо підтримують російські операції.
Не дозволити агресору диктувати умови
Домогтися таких умов за столом переговорів буде вкрай складно, оскільки Росія віддасть перевагу угоді, яка повністю убезпечить її тил, але залишить окупаційній армії абсолютну свободу маневру. Саме тому американська дипломатія має рішуче протистояти такому сценарію та не дозволити агресору диктувати вигідні лише йому правила ведення загарбницької війни. Сполучені Штати повинні гарантувати безпеку мирного населення, але не позбавляти при цьому українську державу життєво важливих важелів впливу на підступного ворога.
Довгострокові наслідки
Якщо цього не зробити, повітряне перемир’я зможе врятувати життя лише в короткостроковій перспективі, але в підсумку залишить Україну сам на сам із війною, яка повністю переміститься на набагато вигідніші для Москви позиції.
