Важливі події на міжнародній арені можуть суттєво вплинути на євроінтеграційні прагнення України. Останні заяви від польського політичного діяча Пшемислава Чарнека викликали значний резонанс, підкресливши чутливість питання історичної пам’яті у відносинах між Україною та Польщею.
Позиція Пшемислава Чарнека щодо України в ЄС
Кандидат у прем’єр-міністри Польщі, що представляє партію “Право і справедливість”, Пшемислав Чарнек, виступив з різкою заявою проти членства України в Європейському Союзі. Він закликав польський уряд активно перешкоджати подальшому просуванню України на шляху євроінтеграції. За його словами, партія планує подати до польського парламенту проєкт резолюції, спрямований на блокування вступу України до ЄС.
Ми подаємо проєкт парламентської резолюції, що виступає проти членства України в Європейському Союзі через героїзацію винуватців Волинської різанини.
— Пшемислав Чарнек
Основною причиною такої позиції, як пояснив пан Чарнек, є його переконання, що в Україні відбувається героїзація осіб, яких польська сторона вважає відповідальними за трагічні події Волинської трагедії. Він також наголосив, що Європейський Союз не повинен приймати до свого складу державу, яка, на його думку, “відкрито посилається на найгіршу можливу спадщину”.
Українська сторона про Волинську трагедію
Важливо зазначити, що українська сторона демонструє інший підхід до врегулювання історичних питань. Нещодавно голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров в інтерв’ю Польському агентству преси заявив, що Україна визнає Волинську трагедію. Він навів як один із доказів цього процесу проведення пошукових робіт та ексгумацій останків польських громадян, які загинули під час тих подій.
Інциденти та заяви, пов’язані з історичною пам’яттю
На тлі цих подій, у польській Познані стався інцидент, що мав антиукраїнський характер. Двоє чоловіків намагалися проникнути до офісу, який орендує громадянка України, висловлюючи бажання перевірити, чи підтримує вона Степана Бандеру. Пізніше з’ясувалося, що один із учасників цього інциденту раніше затримувався Агентством внутрішньої безпеки Польщі за підозрою у шпигунстві на користь Росії.
Також варто згадати, що раніше президент Польщі Кароль Навроцький під час меморіальних заходів 11 липня, присвячених пам’яті жертв Волинської трагедії, закликав до законодавчої заборони використання червоно-чорного прапора ОУН-УПА.
