У складній геополітичній ситуації, що склалася навколо російської агресії проти України, все частіше постає питання про можливість та терміни досягнення мирних домовленостей. Активація дипломатичних зусиль на різних рівнях, включаючи зустрічі на найвищому рівні, викликає закономірний інтерес до того, що стоїть за цими кроками та коли росіяни можуть опинитися за столом переговорів.
Дипломатичні маневри та пошук точок дотику
Поточна ситуація характеризується низкою важливих подій. Президент України Володимир Зеленський планує зустріч з колишнім президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні. Українська сторона вважає, що новий раунд переговорів за участю США, України та Росії має відбутися до осені.
На цьому тлі з’явилися повідомлення про несподівану таємну зустріч у Баку за участю колишніх німецьких та російських посадовців, яка, за словами президента Азербайджану Ільхама Алієва, відбулася без відома самого Азербайджану, але мала на меті пошук шляхів завершення війни.
Держсекретар США Марко Рубіо після зустрічі з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим у Манілі визнав, що попередні зусилля не дали результатів, і необхідно шукати нові підходи для досягнення миру.
США, президент чітко дали зрозуміти, що ми готові відіграти конструктивну роль у припиненні безглуздої війни. Росія зараз зазнає ударів глибоко на своїй території. До кінця року зима вдарить по Україні, і їм, очевидно, доведеться захищати свій повітряний простір.
— Марко Рубіо
Російська стратегія: зима як вирішальний фактор
Експерти вказують на те, що Росія знову робить ставку на знищення української енергетичної інфраструктури в зимовий період, користуючись критичним дефіцитом засобів протиповітряної оборони в Україні. Саме цим, на думку фахівців, може пояснюватися цинічна позиція Сергія Лаврова щодо “неприпустимості постачання Україні зброї”.
Володимир Зеленський, спілкуючись зі спецпредставниками Дональда Трампа, отримав пропозиції, які будуть обговорені з російською стороною. Це свідчить про посилення дипломатичної активності, спрямованої на відновлення переговорного процесу.
Сергій Солодкий, директор Центру «Нова Європа», коментуючи цю ситуацію, зазначає, що відновлення переговорів є цілком можливим, адже США знову виявляють зацікавленість у цьому процесі. Росія ж, продовжуючи грати роль сторони, зацікавленої у припиненні війни, продовжуватиме цю гру.
За його словами, Путін розглядає наступну зиму як вирішальний момент для тиску на Україну з метою досягнення поступок. Тому, навіть беручи участь у переговорах, Росія ймовірно намагатиметься затягнути процес доти, доки не досягне своїх цілей. Додатковими факторами, на які може розраховувати Москва, є можлива зміна підходів Трампа після виборів до Конгресу та потенційна зміна політики ЄС після виборів президента у Франції.
Американська перспектива та нова реальність
Адміністрація Трампа, як вважає експерт, зацікавлена у відновленні переговорів, зокрема, через проміжні вибори до Конгресу. Президент США змушений враховувати думку виборців та медійний вплив, що унеможливлює ігнорування російської агресії.
Дональд Трамп був змушений скорегувати свої підходи до врегулювання — ми вже не бачимо минулого надамбітного поспіху, обіцянок про швидке вирішення, натомість помічаємо більше розуміння складності процесу. У Вашингтона з’явилося розуміння, що Україна спроможна змінити хід війни, завдаючи болісних ударів по російському тилу. Говорячи мовою Трампа, в України з’явилися карти — і Білий дім, як виглядає, готовий брати до уваги нову реальність.
— Сергій Солодкий
Реальні терміни та умови для Путіна
Москва, усвідомлюючи власну вразливу позицію, ймовірно, буде вдавати, що ситуація не є критичною, посилаючись на “просування на полі бою”, як це постійно повторює Путін.
Сергій Солодкий вважає, що найближчий реальний часовий горизонт, який Кремль може розглядати для досягнення своїх цілей, — це весна 2027 року. Єдиним чинником, що може змінити цей розрахунок Путіна, є українська “далекобійна дипломатія”, яка впливає на позицію Росії.
Путін буде змушений прийняти нову реальність лише тоді, коли Росія суттєво втратить ресурси та можливості для продовження війни. Це може статися за умови браку коштів на мобілізацію, виробництво та закупівлю озброєння, що створить природні умови для переговорів.
Проте, експерт наголошує на реалістичному погляді: Путін до останнього чіплятиметься за можливість не припиняти війну, оскільки її продовження, навіть без перспективи перемоги, є ключовим інструментом збереження влади та контролю над російським суспільством. Питання, чи зможуть українські удари по російському тилу не лише послабити воєнні спроможності Росії, але й підірвати внутрішню підтримку режиму, залишається відкритим.
