Несподівані дипломатичні кроки: як Фінляндія та Норвегія говорили з Путіним про Україну
27 жовтня відбулися важливі телефонні переговори між Президентом Фінляндії Александром Стуббом, прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стьоре та російським лідером Володимиром Путіним. Головною метою цієї розмови було передати Кремлю позицію України щодо завершення війни та наголосити на необхідності припинення атак на українську енергетичну інфраструктуру.
Ці дипломатичні контакти стали продовженням попередніх переговорів, що відбулися 20 жовтня в Осло, і були ініційовані саме фінським та норвезьким лідерами, як повідомляє Bloomberg. Основна мета полягала в тому, щоб донести позицію Києва до Москви напередодні майбутньої тристоронньої зустрічі України, США та Росії, яка має відбутися в Абу-Дабі.
Важливо зазначити, що Александр Стубб і Йонас Гар Стьоре спілкувалися з Володимиром Путіним як лідери своїх держав, а не як офіційні представники Європейського Союзу.
Стубб: “Для припинення війни необхідні прямі переговори”
Президент Фінляндії Александр Стубб охарактеризував переговори як прямі та змістовні. Він підкреслив, що завершення російсько-української війни має безпосередній вплив на безпеку європейських держав.
Ми сусіди Росії. Те, як завершиться війна, вплине на безпеку Фінляндії та Норвегії, а в ширшому сенсі — всього Європейського Союзу. Для припинення війни необхідні прямі переговори.
— Александр Стубб
Стьоре: “Важливість деескалації та подолання людських страждань”
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре зосередився на людських втратах, спричинених війною, та наголосив на необхідності зниження напруженості.
Війна завдає величезних людських страждань і спричиняє колосальні витрати. Вона залишає слід на кількох поколіннях. Під час телефонної розмови ми наголосили на важливості деескалації.
— Йонас Гар Стьоре
Обидва лідери підтвердили свою відданість підтримці України та готовність сприяти дипломатичним зусиллям. За даними Bloomberg, це був перший прямий контакт Володимира Путіна з провідними європейськими лідерами, які підтримують Київ, після його розмови з президентом Франції Еммануелем Макроном у липні 2025 року.
Версія Кремля: “першопричини” війни та звинувачення Заходу
У Москві представили власну версію переговорів. Президент Росії Володимир Путін традиційно акцентував увагу на так званих “першопричинах” війни, представив свою оцінку ситуації на фронті та заявив, що “справедливий і довгостроковий мир” нібито можливий лише з урахуванням інтересів Росії.
Крім того, російський президент знову звинуватив Захід у затягуванні війни, стверджуючи, що цьому сприяє “конфронтаційна політика” країн НАТО та Євросоюзу. Варто нагадати, що саме Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Ключові теми, обговорені з Кремлем
Згідно з повідомленням російського агентства ТАСС, під час переговорів також було обговорено такі питання:
- Майбутня тристороння зустріч щодо України в Абу-Дабі, учасники якої, за заявою російської сторони, привітали домовленість про її проведення.
- Гуманітарна операція в районі окупованих Олешок, яка, за твердженням Москви, відбувається за посередництва США.
- Безпекова ситуація в Балтійському морі та на півночі Європи.
- Дотримання міжнародного морського права та принципу свободи судноплавства.
У Кремлі також повідомили, що Володимир Путін, Александр Стубб і Йонас Гар Стьоре домовилися підтримувати прямі телефонні контакти надалі.
Реакція України: вимога деескалації та підготовка до зустрічей
Невдовзі після розмови з Кремлем, Александр Стубб і Йонас Гар Стьоре зателефонували Президенту України Володимиру Зеленському. Радник Президента з питань комунікацій Дмитро Литвин першим повідомив про цей дзвінок, а згодом сам Зеленський розкрив його подробиці.
Український Президент подякував партнерам за детальне інформування про зміст контактів з російським керівництвом. Одним із ключових питань, обговорених під час розмови, стала вимога до Росії здійснити реальні кроки для зниження напруженості, зокрема щодо української енергетики.
Алекс і Йонас чітко сказали російському керівнику про те, що потрібні реальні деескалаційні кроки щодо нашої енергетики та інфраструктури.
— Володимир Зеленський
За словами Володимира Зеленського, лідери також обговорили підготовку тристоронньої зустрічі між Україною, США та Росією, запланованої на листопад на рівні переговорних команд. Окрему увагу приділили можливим форматам взаємодії України з європейськими партнерами.
Президент Зеленський наголосив, що Фінляндія та Норвегія, які мають спільні кордони з Росією, особливо зацікавлені в надійних безпекових домовленостях. Тому сторони розглянули, як посилити спільну роботу для підтримки дипломатії, української оборони та європейської безпеки.
Мир має бути, деескалація потрібна, і затягування війни Росією має припинитись.
— Володимир Зеленський
Різні погляди в Європі: скептицизм Данії
Не всі європейські лідери підтримали ініціативу Фінляндії та Норвегії. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила “дуже скептичне” ставлення до переговорів із Путіним, оскільки, за її словами, вони не були узгоджені з іншими європейськими країнами.
Я не бачу жодних ознак того, що Росія прагне миру з Європою — ані в умовах гібридної війни, яка триває щодня, ані в Україні, де вона щодня здійснює жорстокі й агресивні атаки.
— Метте Фредеріксен
На думку Фредеріксен, європейські держави повинні зберігати спільну позицію, а не вести самостійні переговори з Кремлем.
Контекст: зусилля США та європейські прагнення
Дипломатичні контакти відбуваються на тлі спроб США відновити переговорний процес між Києвом і Москвою. Минулого тижня спецпосланець американського президента Дональда Трампа Стів Віткофф відвідав Путіна в Санкт-Петербурзі, а перед цим провів зустрічі в Осло з Володимиром Зеленським та лідерами Фінляндії та Норвегії.
Наступний раунд переговорів України, США та Росії запланований на листопад в Абу-Дабі. Очікується, що зустріч відбудеться на рівні переговорних команд.
Водночас європейські союзники України прагнуть активніше долучатися до дипломатичного процесу та обговорення майбутніх гарантій безпеки. Як повідомляло Politico, європейські країни також шукали власного представника для прямих контактів із Путіним, побоюючись домовленостей між Вашингтоном і Москвою без їхньої участі. Одним із головних кандидатів на цю роль називали президента Фінляндії Александра Стубба.
