Китай не планує окремого саміту щодо завершення війни в Україні
Китай не має наміру організовувати окремий саміт, присвячений завершенню війни в Україні, за участю Сполучених Штатів Америки та Російської Федерації. Окрім того, Пекін не виявляє зацікавленості у посиленні геополітичних позицій Росії.
Про це повідомив президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко в ефірі «24 Каналу». Він зазначив, що відсутність планів щодо такого саміту з боку Китаю підтверджується результатами нещодавніх переговорів лідера КНР Сі Цзіньпіна з президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром.
Під час цієї зустрічі Сі Цзіньпін наголосив, що війна в Україні є європейським конфліктом, і тому участь Європи у будь-яких переговорах з цього приводу є обов’язковою.
Цзіньпінь же не злукавив, він абсолютно правду сказав, що жодного саміту щодо завершення російсько-української війни в Китаї не буде, тому що його не планується.
— Олексій Буряченко
Пекін уникає ініціативи щодо створення переговорного майданчика
Аналітик також додав, що, незважаючи на спроби російської сторони порушувати питання про переговорний майданчик на багатосторонніх заходах, зокрема на саміті АТЕС, Китай не виявляє власної ініціативи щодо створення такого окремого майданчика на своїй території.
Крім того, спроби російської пропаганди просувати ідею «нової Ялти» та розподілу світових сфер впливу не мають під собою жодного ґрунту. Це пов’язано з тим, що Китай не має наміру робити очільника Кремля рівноправним партнером для Сполучених Штатів.
Сі Цзіньпіню путінська Росія потрібна слабка, підсанкційна, яка залежить від волі Китаю, а не така, щоб виводити її на якийсь геополітичний Олімп, формулюючи там умовну другу Ялту.
— Олексій Буряченко
Експерт характеризував розрахунки Китайської Народної Республіки стосовно Росії саме таким чином.
Пріоритети Китаю: діалог зі США
За словами Буряченка, головним пріоритетом для КНР залишається прямий діалог зі Сполученими Штатами Америки. Основні теми таких переговорів охоплюють Індо-Тихоокеанський регіон, ситуацію навколо Тайваню, питання ядерного стримування та деструктивну співпрацю Росії з Північною Кореєю.
Водночас, українська дипломатія має продовжувати наполягати на принципі «жодного слова про Україну без України» та не допускати обговорення війни поза європейським контекстом.
