Науковці провели глибоке дослідження 24 покинутих цвинтарів у Чорнобильській зоні відчуження, виявивши понад 400 видів рослин. Серед цих знахідок — не тільки рідкісні, охоронювані види, але й велетенські дуби, які майже не збереглися в навколишніх лісах. Ці місця, що залишилися без людського догляду після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, перетворилися на справжні осередки біорізноманіття.
Дослідження біорізноманіття та історичної спадщини
Дослідження, проведене науковцями Іваном Мойсієнком та Надією Скобель, пов’язаними з біосферним заповідником «Асканія-Нова» імені Фрідріха-Фальц-Фейна, виявило надзвичайне багатство флори на чорнобильських некрополях. Ці території, що десятиліттями функціонують майже без людського втручання, демонструють вражаючу стійкість природи. Польське видання National Geographic Polska також відзначило результати цієї роботи.
Науковці наголошують на історичній цінності цих місць.
Окрім багатого біорізноманіття, чорнобильські цвинтарі зберегли також інші унікальні об’єкти: кургани, борті, маленькі дерев’яні церкви на могилах старообрядців.
— зазначили дослідники.
Рідкісні рослини та рекордні дерева
На 24 обстежених некрополях було зафіксовано понад 400 видів судинних рослин, включаючи типових представників поліської флори та кілька регіонально рідкісних видів. Особливу увагу привернула наголоватка волошкова (Jurinea cyanoides), рослина з родини айстрових, включена до переліку видів, що потребують суворої охорони згідно з Резолюцією № 4 Бернської конвенції.
Не менш вражаючими виявилися старі дерева. На майже кожному цвинтарі дослідники знаходили дерева з обхватом стовбура понад два метри, а в багатьох випадках – понад три метри. Найбільший обхват серед живих дубів становив 446 сантиметрів. Ще один мертвий дуб мав стовбур з обхватом 510 сантиметрів. Найтовстіша із зафіксованих сосен сягала 259 сантиметрів в обхваті.
Сакральний статус як фактор збереження
Дослідники зауважують, що старі дерева майже не збереглися в навколишніх лісах, але вціліли на цвинтарях. Одним із можливих пояснень цього феномену є сакральний статус цих територій, традиційно оберігаємих від вирубування.
Таким чином, чорнобильські цвинтарі мають не лише природну, а й історико-культурну цінність. Вони зберігають елементи традиційного поліського ландшафту, які можуть бути втрачені в інших місцях під впливом господарської діяльності.
Підтримка та майбутні дослідження
Дослідження підтримала Німецька федеральна екологічна фундація (DBU) у межах української ініціативи зі збереження біорізноманіття та культурної спадщини Полісся. Науковці планують продовжити вивчення цих територій під час весняної експедиції, щоб глибше дослідити рослинний світ та зрозуміти динаміку екосистем, що сформувалися після евакуації населення.
Результати роботи підкреслюють, що цінні природні осередки можуть існувати не лише у великих лісах чи заповідниках. Історичні цвинтарі, що десятиліттями залишалися без догляду, виявилися важливими сховищами рідкісних рослин і величних старих дерев, доводячи, що природа здатна відроджуватися навіть у найнесподіваніших місцях.
