Історична зустріч та спільна декларація
У Нью-Делі проходить саміт БРІКС, який зібрав лідерів ключових держав об’єднання. Серед них — президент Росії Володимир Путін, лідер Китаю Сі Цзіньпін, президент Ірану Масуд Пезешкіан, президент ПАР Сиріл Рамафоса та наслідний принц Абу-Дабі Халед бін Мохаммед бін Заїд Аль Нахайян. Саміт відбувається на тлі значного загострення ситуації на Близькому Сході, зокрема, після відновлення взаємних ударів між США та Іраном, що триває шість місяців.
Важливою подією стало узгодження спільної декларації країнами-учасницями, яка засуджує односторонню агресію з боку будь-якої держави. Це стало можливим після складних переговорів, що демонструють прагнення БРІКС посилити свій вплив у світовій політиці. Агентство Reuters, посилаючись на чотири джерела, знайомі з перебігом переговорів, повідомляє, що узгоджений текст, найімовірніше, не міститиме згадок про конкретні країни.
Очікується, що лідери БРІКС остаточно схвалять декларацію пізніше в суботу, 12 вересня.
Складнощі переговорів та розбіжності
Переговори на саміті були непростими через низку міжнародних питань, що викликали розбіжності між учасниками. Особливо гострою стала тема конфлікту в Перській затоці між Іраном та Об’єднаними Арабськими Еміратами. Саме позиції цих держав стали однією з головних перешкод для досягнення спільної позиції БРІКС.
Нагадаємо, що зустріч міністрів закордонних справ країн БРІКС у травні також завершилася без спільної заяви через розбіжності між Іраном та ОАЕ. Після цього Індія провела тривалі консультації, намагаючись зблизити позиції учасників.
Заяви лідерів та бачення майбутнього
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді наголосив, що БРІКС уже пройшов етап становлення і тепер має перетворювати єдність та консенсус на конкретні результати для світу.
Зміцнюючи БРІКС, ми також повинні визначати напрямок глобальної реформи.
— Нарендра Моді
Він закликав посилити роль країн Глобального Півдня у формуванні міжнародних рішень, зазначивши, що ці держави часто опиняються на передовій під час криз, але залишаються осторонь процесу ухвалення ключових рішень. Моді також вкотре виступив за реформування Ради Безпеки ООН та надання постійних місць Індії й іншим новим світовим центрам впливу.
Сі Цзіньпін, зі свого боку, заявив, що БРІКС має «стати на правильний бік історії» та сприяти формуванню більш справедливого і рівноправного міжнародного порядку.
Стратегічні цілі та розширення БРІКС
Для Індії, яка має складні відносини одночасно зі США, Росією, Ізраїлем, Іраном та арабськими державами Перської затоки, цей саміт є особливо важливим. Нью-Делі прагне зосередити увагу БРІКС на економічній співпраці, торгівлі та зниженні бар’єрів для бізнесу.
Країни БРІКС прагнуть домогтися більшого впливу на формування міжнародних правил та реформувати такі інституції, як Світовий банк, Міжнародний валютний фонд і Світова організація торгівлі. Частина учасників об’єднання вважає ці структури надмірно залежними від держав Заходу.
Наразі до БРІКС входять Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південно-Африканська Республіка, Єгипет, Ефіопія, Індонезія, Іран та ОАЕ. Об’єднання було створене у 2009 році як противага світовому порядку, який, на думку його учасників, значною мірою визначається США та їхніми західними союзниками.
Країни БРІКС разом представляють понад 40% населення світу та майже чверть глобальної економіки.
Значення досягнутих домовленостей
Як зазначають співрозмовники Reuters, навіть узгодження спільної заяви навряд чи суттєво змінить геополітичну ситуацію. Водночас для БРІКС це стане демонстрацією здатності різних держав домовлятися та виробляти спільну позицію щодо міжнародних криз, не вказуючи безпосередньо на конкретних винуватців.
