Вибори в Болгарії: Перемогла кандидатка-противниця військової допомоги Україні
У Болгарії завершився другий тур президентських виборів, за результатами якого лідерство здобула кандидатка, що виступає проти надання військової допомоги Україні та підтримує зближення з Росією.
Результати другого туру
Згідно з попередніми даними, чинна президентка Іліяна Йотова здобула впевнену перевагу над своїм суперником Андреєм Гюровим. За даними екзитполів, Йотова випереджає Гюрова майже на 20 відсоткових пунктів.
Другий тур президентських виборів відбувся в неділю, 1 листопада. За посади президента та віцепрезидента змагалися дві пари кандидатів:
- 62-річна Іліяна Йотова та Кирил Вилчев.
- 50-річний колишній виконувач обов’язків прем’єр-міністра Андрей Гюров та Георгій Кандев.
За даними екзитполу «Міра», станом на 20:00, результати голосування були такими:
- Іліяна Йотова та Кирил Вилчев — 58,2% голосів.
- Андрей Гюров та Георгій Кандев — 38,6%.
Явка виборців становила 27,2%. Варто зазначити, що наведені результати є даними екзитполу і не є остаточними підсумками голосування.
Позиція Іліяни Йотовoї
Іліяну Йотову підтримує партія прем’єр-міністра Румена Радева «Прогресивна Болгарія». Ця політична сила виступає за відновлення відносин із Росією та скасування санкцій проти неї.
Під час передвиборчої кампанії Йотова неодноразово висловлювалася проти надання Україні військової допомоги. Вона стверджувала, що такі дії можуть призвести до ескалації війни.
Іліяна Йотова очолила державу після того, як 19 січня 2026 року Румен Радев оголосив про свою відставку з посади президента. У квітні його партія перемогла на парламентських виборах, здобувши 44,59% голосів.
Позиція Андрея Гюрова
Натомість Андрей Гюров займає протилежну позицію. Він підтримує продовження допомоги Україні та поглиблення співпраці Болгарії з Європейським Союзом та НАТО.
Андрей Гюров виконував обов’язки прем’єр-міністра Болгарії з 19 лютого до 8 травня 2026 року. Саме за його урядування, 30 березня, Україна та Болгарія підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки.
Паралелі з виборами в Сербії
Ця ситуація перегукується з результатами парламентських виборів у Сербії, де перемогу здобув «Студентський список». Представники цієї політичної сили заявили про намір припинити експорт сербської зброї до зон бойових дій, зокрема через західних посередників, які постачають її Україні.
Водночас переможці виборів у Сербії не планують приєднуватися до санкцій Європейського Союзу проти Росії. Сербія залишається значною мірою залежною від російських енергоносіїв. «Газпром» щорічно постачає країні близько 2,2 мільярда кубометрів газу за цінами, нижчими від ринкових.
У «Студентському списку» наголошують, що розглядають відносини з Москвою насамперед як економічну залежність, а не політичний союз. Серед викликів для майбутнього уряду Сербії залишається ситуація з нафтовою компанією NIS, яка управляє єдиним у країні нафтопереробним заводом і залежить від американських санкцій та продажу російської частки.
