
Вищий антикорупційний суд розглядає справу колишнього голови Фонду держмайна
Підготовчі засідання у справі Дмитра Сенниченка, ексголови Фонду державного майна, у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) актуалізували важливі питання щодо зв’язку між епізодами, що стосуються Одеського припортового заводу (ОПЗ) та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК).
Керуючий партнер аналітичного центру «Національна антикризова група» Тарас Загородній, аналізуючи хід процесу, звернув увагу на ключові моменти. Він зосередився на меморандумі 2021 року, в якому згадується так званий «адміністративний модуль» з правом на третину майбутнього економічного результату. Це викликає питання щодо ролі та мотивації учасників цих подій.
Об’єднання справ та сумніви захисту
Обвинувачення об’єднало в одному провадженні події, пов’язані з двома різними державними підприємствами. Захист, у свою чергу, ставить під сумнів наявність спільних господарських зв’язків між приватними компаніями, які фігурують у цих епізодах. Адвокати стверджують, що компанії «АГТ» та «Беланта» мали різних власників, контрагентів, рахунки й зобов’язання, і не здійснювали спільної фінансово-господарської діяльності.
Обидва державні підприємства перебували у сфері управління Фонду держмайна. Проте, як зазначає експерт, сама ця обставина не пояснює зв’язку між інкримінованими діями. Станом на початок 2022 року, за даними Рахункової палати, ФДМУ та його регіональні відділення управляли загалом 880 державними підприємствами та господарськими товариствами із державною часткою понад 50%. Це свідчить про масштаб діяльності Фонду, але не доводить прямого зв’язку між конкретними епізодами.
Значення меморандуму 2021 року та “адміністративний модуль”
Особливу увагу експерт приділяє меморандуму від червня 2021 року, на який посилається захист. У документі згадуються обидва підприємства — ОПЗ та ОГХК, а «адміністративному модулю» передбачалася третина майбутнього економічного результату.
Третина — це не символічна плата за консультації. Така частка вимагає ретельно з’ясувати, хто мав її отримати, за що і яку роль ці люди могли відігравати.
— Тарас Загородній
За словами автора, адвокати неодноразово наполягали на встановленні осіб, які входили до «адміністративного модуля», однак стверджують, що їхня роль досі належно не перевірили. Загородній вбачає в цьому суперечність: обвинувачення розглядає події щодо двох підприємств в межах однієї справи, тоді як склад та функції осіб, згаданих у документі, що також пов’язує ці підприємства, залишаються нез’ясованими.
Питання участі Олександра Горбуненка
Ще одна важлива тема, яка виникла під час підготовчого розгляду, — забезпечення участі Олександра Горбуненка, який перебуває під вартою у США в межах міграційної процедури. За словами його адвоката Антона Журавля, підзахисний готовий долучатися до засідань дистанційно. Однак, для організації відеозв’язку необхідна взаємодія з американськими органами.
Прокурорка Аліна Жовницька, як зазначає експерт, заперечувала проти запропонованого захистом механізму. Вона повідомила про відсутність офіційної інформації щодо тримання Горбуненка під вартою, проте назвала дату розгляду його справи в американському суді — 19 листопада. Адвокати ж стверджують, що у переданих матеріалах цієї дати не було.
Автор блогу вважає, що такі обставини слід з’ясувати ще на підготовчій стадії, оскільки вони можуть суттєво вплинути на подальший перебіг процесу та законність майбутнього рішення суду.
Висновки експерта
На переконання Тараса Загороднього, сторона обвинувачення має не лише довести інкриміновані дії, а й забезпечити дотримання прав обвинувачених, обґрунтувати об’єднання епізодів та перевірити всі суттєві обставини справи. Невизначеність щодо учасників «адміністративного модуля» та обставини, пов’язані з Олександром Горбуненком, є критично важливими питаннями, які потребують ретельного вивчення на початковому етапі судового розгляду.
