Несподівані сигнали з Вашингтона: чи готова Америка перейти від слів до дій на підтримку України?
Останні місяці принесли чимало дивувань на світовій політичній арені, зокрема, щодо ставлення Сполучених Штатів до війни в Україні. Після тривалого періоду скептицизму та невизначеності, схоже, американський істеблішмент починає переглядати свою позицію. Успіхи Збройних Сил України на полі бою, а також ефективні та резонансні удари українських дронів по території Росії, змушують навіть найзатятіших скептиків замислитись. Чи справді президент США Дональд Трамп “прозрів” і його адміністрація демонструє ознаки реальної зміни підходу до України?
Від “не має козирів” до “наступальної” сторони: еволюція позиції Трампа
Ще зовсім недавно, у лютому 2025 року, під час напруженої зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським, Дональд Трамп відверто заявив, що український лідер “не має козирів”. Така заява звучала як демонстрація певного розчарування або ж скептицизму щодо перспектив України. Проте, цьогорічний саміт “Великої сімки” показав зовсім іншу картину. Минулого тижня Трамп вже характеризував Росію як “наступальну” сторону у війні та підтримав заяву на користь України. Сам Президент Франції Емманюель Макрон навіть окремо підкреслив, що очільник Білого дому демонструє “реальну зміну підходу” щодо України. Це свідчить про значний зсув у публічній риториці, який неможливо ігнорувати.
Зміни настроїв в адміністрації: хто ще змінює думку?
Схоже, що зміни в настроях простежуються не лише у самого Трампа, але й серед ключових представників його адміністрації. Державний секретар Марко Рубіо у травні рішуче наголосив, що Україна має найпотужнішу армію в Європі. Він також звернув увагу на масштаби російських втрат, зазначивши: “Росіяни щомісяця втрачають уп’ятеро разів більше солдатів, ніж українці”. Цю оцінку підтвердив і міністр оборони Піт Гегсет, який заявив: “Українці утримують свої позиції навіть попри постійні російські штурми”.
Дрони-символ: як українські технології змінюють сприйняття війни
Медіарадник української громадської організації “Разом для України” Остап Яриш пояснює цю зміну, зокрема, успішними діями держави на фронті. Передусім, це стосується ефективного використання дронів середньої та великої дальності. Ці атаки серйозно підірвали образ Росії як недосяжної та захищеної держави. Натомість, вони породжують резонансні кадри руйнувань у Москві та Санкт-Петербурзі, які миттєво облетіли світові медіа. Один із таких ударів, що викликав густі чорні клуби диму, було видно навіть із території престижного економічного форуму, де перебував президент Росії Володимир Путін. “Вони дуже наочні, тому, думаю, це впливає на суспільне сприйняття. Ефективні удари України говорять голосніше й переконливіше, ніж будь-яка російська пропаганда”, – підкреслив Яриш.
Не тільки офіційна політика: вплив консервативного крила
Цікаво, що серед впливових прихильників Трампа також дедалі помітнішою стає консолідація на підтримку України. Хоча поки складно оцінити, наскільки вагомий цей вплив усередині американської влади, сигнали є. Останніми тижнями ультраконсервативна інфлюенсерка Лаура Лумер опублікувала низку проукраїнських та антиросійських повідомлень у соцмережах. Це частково стало реакцією на поїздку до Росії іншої ультраправої інфлюенсерки — Кендіс Оуенс. Лумер, яка раніше мала певний вплив у Білому домі завдяки своїм зв’язкам із Трампом, вже була причетна до кадрових змін у Раді національної безпеки на початку його президентства. Меган Моббс, донька колишнього спецпредставника Трампа з питань України Кіта Келлога та відома консервативна прихильниця України, наголосила, що з політичною базою президента США можна працювати активніше. “Вони цілком відкриті до переконання — але з ними просто ніхто не працює”, – зазначила вона. Захід, присвячений Росії, який 10 червня організував Independent Women’s Forum, де Моббс обіймає посаду директорки, зібрав аналітиків провідних американських “мозкових центрів” і представників руху MAGA. Серед учасників були представники організації PragerU, а також Алексіс Вілкінс — партнерка директора ФБР Каша Патела, яка заявляла, що стала ціллю російської кампанії дезінформації.
Чи перетвориться риторика на реальні дії? Головне питання без відповіді
Попри оптимістичні сигнали, залишається головне питання: чи готові у Вашингтоні перетворити зміну риторики на реальні дії? Україна й надалі наполягає на додаткових ракетах для систем ППО MIM-104 Patriot, а також на поверненні повноцінних американських санкцій проти російського нафтового сектору. Нагадаємо, частину санкцій США тимчасово пом’якшили через нестабільність світового нафтового ринку на тлі війни з Іраном.
Поки що адміністрація Трампа не оголошувала про нові постачання ракет для “Patriot”. Водночас минулого тижня Міністерство фінансів США не подовжило дію винятку, який тимчасово послаблював частину санкцій щодо російської енергетики. Проте залишається незрозумілим, чи свідчить це про повернення до попередньої санкційної стратегії, чи є лише тактичним кроком. Прихильники України вже неодноразово ставали свідками подібних змін у риториці Вашингтона, які згодом не виливалися у конкретні дії. Так, у вересні 2025 року після зустрічі із Зеленським Трамп заявив, що Київ може “повернути всю Україну в її початковому вигляді”. А віцепрезидент Джей Ді Венс згодом публічно говорив про можливість передавання Україні далекобійних крилатих ракет Tomahawk. Проте після чергової розмови з президентом Росії Володимиром Путіним американський лідер відступив від цих намірів.
Обережна дипломатія: чому Білий дім уникає різких заяв?
Попри те, що Білий дім поступово демонструє більш прихильну до України позицію, у своїй політиці щодо Москви він традиційно уникає різких заяв. Така стриманість у риториці може свідчити про небажання надмірно посилювати тиск на Росію. Один із європейських чиновників розповів, що звертався до Білого дому із закликом публічно засудити Росію у відповідь на одну з її дій у війні проти України. За його словами, у Вашингтоні відмовилися від такого кроку, аргументуючи це тим, що подібна заява могла б негативно вплинути на мирний процес, який курують США. Інший європейський посадовець також підтвердив, що представники Білого дому в приватних розмовах давали зрозуміти: вони не готові відкрито виступати з критикою Росії, щоб не поставити під загрозу переговорний процес.
Сигнали з низу: жорсткіша риторика чиновників нижчої ланки
Водночас чиновники нижчих ланок останнім часом стали помітно жорсткішими у своїх оцінках дій Москви. 8 червня високий представник США в ООН відкрито засудив російські атаки по Україні, охарактеризувавши війну як “стратегічну катастрофу” для Москви. А 15 червня посольство США в Києві різко відреагувало на російський удар по Києво-Печерській Лаврі, назвавши цю атаку “неприйнятною”.
Неоднозначні сигнали: що ховається за заявами?
Однак сигнали з Вашингтона залишаються неоднозначними. Після того, як у травні російський безпілотник влучив у житловий будинок у Румунії неподалік українського кордону, поранивши двох громадян держави-члена НАТО, посол США при Альянсі написав у X, що Штати “захищатимуть кожен сантиметр території НАТО” — однак не уточнив, від кого саме. У середу, в той самий день, коли лідери “Великої сімки” опублікували заяву про “непохитну підтримку України”, Трамп уникнув прямої відповіді на питання про те, хто несе більшу відповідальність за війну. “Я не хочу це коментувати, тому що намагаюся покласти їй край”, – сказав він. Ця фраза, хоч і може здатися миролюбною, не дає чіткої відповіді на питання про подальші дії.
ООН закликає до переговорів: час не на боці Москви?
США в ООН закликали Росію негайно погодитися на мирні переговори, наголосивши, що час не на боці Москви. Американський представник Ден Негря підтвердив підтримку України, засудив атаки на цивільну інфраструктуру, вказав на критичні втрати російської армії — близько 40 тис. осіб щомісяця — і погіршення економіки РФ. У Вашингтоні наголосили, що єдиним шляхом завершення війни є дипломатія, тому закликали сторони якнайшвидше досягти домовленості про повне припинення вогню.
Економічний тиск: бензин зникає, ціни зростають
Важливо зазначити, що Росія дедалі гостріше відчуває наслідки українських атак. Повідомляється про зникнення бензину та стрімке зростання цін. Це свідчить про те, що санкційний тиск та ефективні удари по російській інфраструктурі мають реальний вплив на економіку агресора.
Що далі? Надія на практичні кроки
Зміна риторики – це важливий, але лише перший крок. Україна та її прихильники у світі сподіваються, що за цими змінами послідують конкретні, практичні дії. Чи перетворяться слова на реальну допомогу, на постачання необхідної зброї, на посилення санкцій – покаже час. Але вже зараз очевидно, що український спротив та дипломатичні зусилля дають свої плоди, змушуючи світ переосмислити свої підходи до війни та безпеки.
