Зміна позиції Сполучених Штатів щодо НАТО, зокрема через дії президента Дональда Трампа, змушує європейські країни переглядати свої оборонні стратегії та готуватися до можливої конфронтації з Росією. Це викликає занепокоєння західних медіа, які вважають, що вихід США з Альянсу може суттєво його ослабити, залишаючи Європу вразливою.
Зростання оборонних бюджетів та зміна пріоритетів
У відповідь на потенційне ослаблення НАТО, оборонні бюджети країн-членів Альянсу по всій Європі демонструють стійке зростання. Особливо це стосується держав, що межують з Україною, адже вони перебувають найближче до зони потенційного конфлікту. Європейські уряди все частіше розглядають сценарій, за якого їм доведеться боротися з Росією без повноцінної підтримки Сполучених Штатів, або ж із значно меншим рівнем їхньої участі.
Попри прогрес у нарощуванні військового потенціалу європейськими країнами, частковий вихід США з НАТО неминуче призведе до послаблення Альянсу. Однак, експерти та видання, як The Guardian, вважають, що варто продовжувати роботу над створенням так званого “європеїзованого НАТО 3.0”, яке б краще відповідало сучасним викликам.
Найгірший сценарій: війна з Росією
Найбільш тривожним сценарієм є можливість російського нападу на країну-члена НАТО в найближчі місяці чи роки. У такому випадку, європейські союзники, ймовірно, прийдуть на допомогу. Країни Східної та Північної Європи, без сумніву, підтримають одна одну. Навіть Німеччина, яка раніше могла демонструвати обережність, визнала, що її військам, можливо, знову доведеться воювати з росіянами.
Плани Німеччини щодо постійного розміщення 5-тисячної бригади в Литві є важливим сигналом. Журналісти The Guardian вважають, що в разі німецької реакції, Франція та Велика Британія, найімовірніше, також приєднаються. Якщо ці ключові країни вступлять у конфлікт, Італія та Іспанія, ймовірно, наслідуватимуть їхній приклад.
Гарна новина полягає в тому, що європейці, ймовірно, залишилися б єдиними. Але погана новина полягає в тому, що США можуть не відповісти на заклик захищати Європу, а це, своєю чергою, миттєво розвалило б НАТО.
— The Guardian
Видання нагадує про статтю 5 статуту НАТО, яка передбачає, що напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх. Однак, характер розриву Альянсу буде однаковим, незалежно від того, чи США проігнорують явне спрацьовування статті 5, чи стаття 5 не буде активована саме через очікування такого сценарію.
Сценарій НАТО 3.0: нова ера європейської безпеки
Другий, менш катастрофічний сценарій передбачає відсутність російських провокацій та значний прогрес у розвитку НАТО 3.0. Західні журналісти припускають, що через кілька років Альянс виглядатиме зовсім інакше.
Якщо європейські союзники візьмуть на себе основну відповідальність за безпеку, вони вимагатимуть і більшого впливу. Європейські оборонні ринки можуть стати менш відкритими для американських компаній, а пріоритети НАТО почнуть відображати європейські інтереси.
Європейські країни не захочуть, щоб США керували процесом, однак, як зазначають автори, “важко уявити, щоб будь-яка адміністрація США із задоволенням відмовилася від цих прав і переваг”.
Від самого початку створення Альянсу, вся його структура, можливості, технології та стратегічна культура були зосереджені навколо США. Європейці інтегрувалися в американську систему та перейняли американський стиль ведення війни. Внаслідок цього, їм бракує власних можливостей, людських ресурсів та командних структур.
Якби їм довелося зіткнутися зі збройною агресією найближчим часом, вони не змогли б повторити модель НАТО. Так чи інакше вони б розробили альтернативи.
— британські журналісти
Коаліції “за бажанням” як альтернатива
На сьогодні спостерігається формування коаліцій “за бажанням” навколо ключових безпекових проблем, таких як Україна, Гренландія та Ормузька протока. Це відбувається тому, що традиційні міжнародні організації, як-от ООН, НАТО та ЄС, виявилися нездатними ефективно справлятися з викликами самостійно.
Цікаво, що на відміну від попередніх подібних ініціатив, які часто очолювалися США та спрямовувалися на обхід міжнародного права, нові коаліції очолюються Європою, обходять Вашингтон та спрямовані на підтвердження колективних європейських дій з ключових питань безпеки відповідно до міжнародного права.
Незважаючи на те, що коаліції “за бажанням” є “ситуативними та ефемерними”, вони можуть стати критично важливою страховкою на випадок, якщо НАТО 3.0 зазнає невдачі та розпадеться.
